Українська модельна агенція у "файлах Епштейна": Спростування та скандал

Події почали розгортатися після оприлюднення Міністерством юстиції США нових документів у справі Джеффрі Епштейна, що датуються 2010 роком. Серед тисяч файлів виявилися електронні листи, які містили рекомендації щодо контактів для пошуку моделей в Україні та згадування київських модельних агенцій, зокрема Linea 12 Models.

Ключовим моментом стала переписка Маші Манюк з французьким модельним скаутом Жаном-Люком Брюнелем, якого називали одним із вербувальників дівчат для Епштейна. Манюк, яка працює в модельній індустрії понад 35 років, знала Брюнеля близько 20 років, оскільки колись давно він відкривав в Україні філіал свого агентства. Їхнє листування стосувалося обговорення можливого модельного контракту, умов поїздки та співпраці однієї української моделі з Нью-Йорком.

Проте, після виявлення цих листів, у мережі почали з'являтися дописи, зокрема від Сергія Стерненка, які звинувачували Манюк у постачанні українських моделей на секс-вечірки Епштейна. Це спровокувало хвилю обурення та необхідність негайної реакції.

Маша Манюк у коментарі «ТаблоID» пояснила, що це листування є виключно професійним. Вона наголосила, що такі листи є стандартною практикою в модельному бізнесі для взаємодії українських агенцій із закордонними, де вона за своє життя написала близько 50 тисяч подібних звернень до великих модельних агенцій.

Манюк категорично заперечила будь-яке залучення її моделей до злочинної діяльності. Вона підкреслила, що модельний бізнес є професійним, з чіткими правилами, і моделі не можуть бути примушені до участі в ескорт-послугах. Вона також зазначила, що жодна її модель не була підтверджена для роботи в Нью-Йорку через Брюнеля.

Ця ситуація залишає відкритим питання про те, наскільки ретельно перевіряються міжнародні ділові зв'язки, і як публічне оприлюднення документів може вплинути на репутацію та кар'єру осіб, залучених до них, навіть якщо їхня причетність є суто професійною.

Справа Джеффрі Епштейна, американського фінансиста, засудженого за сексуальні злочини, продовжує розкривати нові деталі та згадки про впливових осіб. Після його смерті у в'язниці, Міністерство юстиції США оприлюднило великий масив документів, які містять імена та листування різних людей, що мали контакти з Епштейном або його оточенням.

Жан-Люк Брюнель, французький модельний агент, був заарештований у 2020 році у Франції за підозрою у зґвалтуваннях, сексуальній експлуатації жінок та неповнолітніх. Його називають одним із ключових вербувальників для Епштейна. У 2022 році він наклав на себе руки у французькій в'язниці. Окрім українських зв'язків, у файлах Епштейна згадується ім'я Дональда Трампа, а також Пітер Мандельсон, який подав у відставку з Лейбористської партії Великої Британії через імовірні зв'язки з Епштейном. Також «Телебачення Торонто» і «Главком» повідомляли про оприлюднення інших даних, де фігурувала інформація про можливі контакти Епштейна з російською стороною, зокрема згадки про Москву та Володимира Путіна.

«Я працюю в цій індустрії понад 35 років. Зрозуміло, що за цей час я знаю усіх і усі знають мене. Смисл модельного бізнеса полягає в тому, щоб знайти хлопців і дівчат, їх навчити позувати і ходити, і щоб вони робили рекламу для українських і неукраїнських компаній і Тижні моди. Бізнес специфічний, ми завжди працюємо дуже обережно, у нас гарна репутація була, є і буде», — заявила Маша Манюк, власниця модельного агентства.

«Усі розповіді про те, що якщо я з ним комунікувала, то постачала йому дівчат, не відповідають дійсності. Тому що повії – це повії, а моделі – це моделі. Ви ніколи не примусите дівчину працювати повією, якщо вона не хоче. Агенції, які працюють в Україні довго й стабільно, не мають жодного стосунку до ескорт-бізнесу. Ніхто ніколи офіційно не буде вести листування з приводу ескорт-сервісу. Тому я хочу закрити рота всім цим розумникам і сказати, що жодної моєї моделі там не було», — наголосила Манюк, реагуючи на дописи, які поширив Сергій Стерненко.

Історія Маші Манюк слугує нагадуванням про те, що навіть рутинні професійні контакти можуть бути витлумачені неоднозначно в умовах гучних скандалів. Вона підкреслює важливість прозорості та відповідальності в сучасному світі, де кожен документ може стати надбанням громадськості, викликаючи несподівані наслідки для репутації та життя людей.