Чиновник КМДА задекларував "віртуальні" 22 млн грн: як викрили схему
Чиновник КМДА задекларував "віртуальні" 22 млн грн: як викрили схему

Чиновник КМДА задекларував "віртуальні" 22 млн грн: як викрили схему

Події почали набирати обертів, коли декларація чиновника за 2023 рік потрапила під пильний аналіз правоохоронців. У ній він гордо вказав заощадження на суму 31 млн гривень, немов вони лежали десь "під подушкою".

Володимир Костіков, директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, був тим, хто подав ці відомості. Його мотивація, за версією слідства, була проста: створити "фінансову подушку" на папері, щоб у подальшому виправдати дорогі придбання.

Проте ретельний аналіз його фінансової історії, включно з доходами до початку роботи на державній службі, показав, що він реально міг заощадити не більше 9 млн гривень - навіть з урахуванням усіх заробітків. Різниця, яку посадовець не зміг пояснити законними доходами, становила 22 млн гривень.

Незважаючи на обмежені офіційні доходи, Володимир Костіков вів досить розкішний спосіб життя. Він витрачав значні суми на коштовне майно: придбав квартиру за 8,4 млн грн, автомобіль Infiniti за 440 тис. грн, Mersedes Benz GL500 за 600 тис. грн, а також інше рухоме майно.

Найбільшою несподіванкою для слідства стало те, що після таких багатомільйонних покупок сума його "заощаджень" у декларації майже не зменшувалася. Це вказувало на те, що "віртуальні" мільйони були внесені до декларації з метою подальшої легалізації вже зроблених дорогих придбань під час роботи на державній службі.

Наразі Київська міська прокуратура повідомила посадовцю про підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України. Слідчі дії тривають, щоб встановити всі обставини цієї "фінансової магії".

Цей випадок є черговим прикладом, що підкреслює важливість системи декларування доходів для державних службовців. Вона створена для забезпечення прозорості та попередження корупції, дозволяючи відстежувати невідповідності між офіційними доходами та реальними витратами чиновників.

Аналогічні ситуації виникають регулярно, що свідчить про системні проблеми у контролі за доброчесністю посадовців та необхідність посилення заходів для притягнення до відповідальності за недостовірне декларування великих розмірів. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

За версією сторони обвинувачення, заощадження, яких насправді немає, внесені до декларації з метою подальшої легалізації дорогих покупок, зроблених вже під час роботи на державній службі.

Про інцидент пресслужба Офісу генерального прокурора повідомила: "У щорічній декларації за 2023 рік директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА вказав 31 млн грн заощаджених коштів. При цьому, за даними слідства, аналіз доходів показав, що реально він міг заощадити не більше 9 млн грн - навіть з урахуванням усіх заробітків до держслужби".

Ця історія є нагадуванням, що спроби обійти систему контролю рано чи пізно викриваються, а прозора державна служба має бути пріоритетом для кожного чиновника. Подальші дії слідства покажуть, чи зможе ця історія стати уроком для інших.

Теги за темою
чиновники
Джерело матеріала
loader
loader