Рішення суду та кадровий дефіцит: що відбувається з Національним військовим кладовищем?

Національне військово-меморіальне кладовище (НВМК), яке є місцем останнього спочинку для 214 захисників і захисниць України, стало епіцентром суспільної дискусії. Нещодавнє рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня, яке фактично блокує створення кладовища на відведеній території, викликало хвилю обурення. Суд обґрунтував це тим, що закон забороняє використання земель природно-заповідного фонду для таких цілей.

Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова виступила з рішучою заявою: місця поховання полеглих є недоторканними. Вона наголосила на значному резонансі та обуренні, яке викликало судове рішення, оскільки воно сприймається як таке, що ставить природоохоронні обмеження вище за право на гідне вшанування загиблих.

У відповідь на ситуацію Міністерство у справах ветеранів активно розробляє юридичний механізм реагування на рішення Верховного Суду. Мета – знайти шляхи пріоритизації вшанування пам'яті полеглих, особливо у випадках, що стосуються природоохоронних зон. Окрім того, міністерство забезпечує належну охорону та постійний догляд за територією НВМК.

Ситуація загострилася й кадровим питанням. Виявилося, що при штатній чисельності у 175 посад у НВМК фактично працюють лише 52 особи. Це свідчить про суттєвий кадровий дефіцит, особливо на робітничих та інфраструктурних посадах, які є критично важливими для щоденного функціонування кладовища та проведення поховань. Йдеться про доглядачів, прибиральників, робітників ритуальних послуг та інших.

Це кадрове питання привернуло увагу після того, як народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про можливе неправомірне бронювання від мобілізації співведучих You.Tube-каналу «Ісландія», зокрема Володимира Петрова, який, за словами депутата, працював у НВМК та мав відповідне бронювання. Хоча Петров звільнився 20 січня, інцидент змусив Мінветеранів розпочати службове розслідування щодо директора державної установи, аби встановити ступінь вини та можливі порушення.

Службове розслідування досі триває; станом на 3 лютого 2026 року відбулося три засідання комісії. Підкреслюється, що НВМК виконує безперервні завдання загальнодержавного значення та визначена критично важливою установою в умовах воєнного стану, що робить її ефективне функціонування пріоритетом.

Ситуація навколо Національного військово-меморіального кладовища відображає ширші проблеми, пов'язані з правовим регулюванням питань створення меморіальних об'єктів для вшанування пам'яті захисників України. Розбіжності між потребою у гідному похованні та існуючими природоохоронними нормами вимагають вироблення збалансованого юридичного механізму.

Кадрові питання у державних установах, зокрема ті, що стосуються бронювання військовозобов'язаних, також регулярно стають предметом суспільного обговорення. Випадки, описані в медіа, демонструють необхідність прозорості та дотримання законодавства при ухваленні кадрових рішень, особливо в критично важливих установах.

Міністерка Калмикова зазначила: «Ми фіксуємо значний суспільний резонанс і обурення військовослужбовців та родин полеглих у зв'язку із судовим рішенням щодо території Національного військово-меморіального кладовища, яке сприймається як таке, що ставить природоохоронні обмеження вище за право на гідне вшанування загиблих захисників і захисниць. Наголошую, місця поховання наших полеглих є недоторканними».

Подальша доля Національного військово-меморіального кладовища залежить від ефективності розроблених юридичних механізмів та вирішення кадрових проблем. Це не лише питання гідного вшанування пам'яті, а й демонстрація здатності держави забезпечити безперебійне функціонування критично важливих установ навіть у часи випробувань.