ГУР: 324,8 млн доларів спалених на "Калугу" замість української енергетики

Опівночі 3 лютого небо над Україною спалахнуло через масований комбінований повітряний удар, спрямований на енергетичну інфраструктуру. Ворог застосував 562 засоби для повітряної атаки, перетворивши ніч на зону бойових дій.

Арсенал, використаний для цієї атаки, включав балістичні ракети "Іскандер" та РМ-48У, гіперзвукові 3М22 "Циркон" та 3М55 "Онікс", а також крилаті ракети Х-101, 9М728 "Іскандер-К" та Х-32. Крім того, були задіяні ударні безпілотники "Герань" та "Гарпія", а також дрони-імітатори "Гербера".

Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило у Фейсбуці., що загальна вартість використаного озброєння становила 324,8 млн доларів США. Ця сума, за даними ГУР, на понад 190 млн доларів перевищила вартість масованого удару 20 січня.

Українська протиповітряна оборона демонструвала свою міць, перехопивши 450 повітряних цілей під час атаки 3 лютого. Це свідчить про високу ефективність роботи, адже більша частина ворожих снарядів – 79,2% – не досягла своїх цілей.

Ця марнотратна витрата коштів особливо вражає на тлі внутрішніх потреб Росії. За 324,8 млн доларів цілий рік могли б жити Єврейський автономний округ з населенням близько 144 тисяч осіб або місто Калуга, що налічує понад 320 тисяч жителів. Ця сума також співставна із піврічним бюджетом Костромської області.

Замість розвитку та покращення умов життя для своїх власних регіонів, Кремль обирає витрачати мільйони на атаки по цивільній інфраструктурі України, продовжуючи руйнувати та ігнорувати потреби свого населення.

Така стратегія витрат помітна не вперше. Наприклад, сума, витрачена на обстріл 20 січня, дорівнювала річному бюджету Великого Новгорода з населенням 220 тисяч осіб або третині річного бюджету Калмикії чи Ненецького автономного округу.

Подібні фінансові рішення Росії підкреслюють пріоритети Кремля, який надає перевагу військовим діям над соціальним та економічним благополуччям власних громадян, використовуючи ресурси для руйнування замість розвитку.

Кожен такий удар — це не лише руйнування в Україні, а й втрата потенціалу для власних громадян Росії. Спрямовані на агресію ресурси могли б змінити життя сотень тисяч людей, але були перетворені на інструмент війни.