Які ризики для ЄС несе перемога ультраправих на виборах президента Франції

Жордан Барделла з "Національного об’єднання" став головним фаворитом президентських перегонів у Франції, що мають пройти наступного року.

Тим самим поставивши Європейський Союз перед перспективою появи в Єлисейському палаці ультраправого євроскептика.

Останні соціологічні опитування показують, що Барделла з великим відривом перемагає всіх імовірних суперників.

Про те, чи призведе перемога Барделла до нової кризи єврозони і чи поставить вона під загрозу сам європейський проєкт, читайте в колонці професорки міжнародної економіки та економічної політики в Лондонському університеті королеви Марії Бріджитт Гренвілл Після Макрона: чи стане перемога ультраправого Жордана Барделла загрозою для ЄС.

Далі – стислий її виклад.

На думку авторки колонки, опинившись у Єлисейському палаці, Барделла мав би всі стимули користуватися особливим статусом Франції в межах ЄС, а не кидати виклик цим структурним перевагам.

Його інтерв’ю The Economist у листопаді минулого року, в якому він закликав ЄЦБ купувати французькі державні облігації, безумовно, свідчить саме про це.

Марія Бріджитт Гренвілл звертає увагу, що навіть в питанні дефіциту державного бюджету Єврокомісія ставиться до Франції більш поблажливо, ніж до інших.

"Як наріжний камінь валютного союзу, а отже, і ширшої європейської економічної системи, Франція фактично була недоторканна, що дозволяло їй нарощувати дефіцити й борг без істотного зростання вартості запозичень", – пише професорка.

Тим часом Маастрихтський договір обмежує річний бюджетний дефіцит 3% ВВП, а державний борг – 60%.

Після двох років без затвердженого бюджету уряд Франції тепер проштовхнув його без парламентського голосування, але з дефіцитом, який, за прогнозами, у 2026 році досягне 5,4% ВВП.

"Проте не варто чекати, що Франція отримає покарання за ці дії.

Європейська комісія навряд чи наполягатиме на дотриманні Францією фіскальних правил ЄС, ринки облігацій не бачать значного ризику в тому, що політична турбулентність може завадити ЄЦБ втрутитися за потреби.

Це допомагає пояснити, чому французькі суверенні облігації зросли в ціні після проштовхування бюджету", – пояснює авторка колонки.

У нещодавній книжці Ce que veulent les Français ("Чого хочуть французи") Жордан Барделла завершує кожен розділ, у якому змальовує повсякденні труднощі французів з різних соціальних прошарків і пропонує способи підвищення рівня життя: реіндустріалізація під керівництвом протекціоністської держави, скорочення бюрократичних перепон і зменшення марнотратних державних витрат.

"Проте протекціоністські амбіції Барделла обмежуватимуться інституційними рамками ЄС", – наголошує Марія Бріджитт Гренвілл.

Але, за її словами, єдиним способом для Франції запровадити відвертий протекціонізм у стилі Дональда Трампа був би вихід із блоку.

На думку професорки, за відсутності "Фрекзиту" Барделла, ймовірніше за все, працюватиме в межах чинних механізмів ЄС, тим більше – вони вже зараз грають на користь Франції.

Наприклад, значна частка нещодавнього кредиту ЄС Україні на 90 млрд євро ($107 млрд) буде спрямована на закупівлю військової техніки у європейських виробників.

Як держава-член ЄС із найбільшою та найбільш диверсифікованою оборонною промисловістю, Франція має всі шанси стати одним із головних бенефіціарів цих та наступних ініціатив із переозброєння.

Співробітниця Лондонського університету вважає, що риторика Барделла змальовує його як кмітливого опортуніста, який прагне скористатися наявними перевагами системи, а не як палія, налаштованого зруйнувати ЄС.

Проте проблема полягає в тому, додає авторка, що сама система наразі є дуже крихкою.

А тому, який би шлях не обрав Барделла, тривожна невизначеність, схоже, неминуча.

Докладніше – в колонці Марії Бріджитт Гренвілл Після Макрона: чи стане перемога ультраправого Жордана Барделла загрозою для ЄС.