Київ занурюється у лютий без світла: 4-6 години на добу та зруйновані ТЕЦ

Настання лютого принесло жителям столиці сувору реальність — лише 4-6 годин світла на добу. Ця вимушена жорсткість обмежень стала прямою відповіддю на руйнівні ворожі атаки, що цілеспрямовано били по ключових вузлах української магістральної енергосистеми. Місто опинилося в полоні енергодефіциту, викликаного недбалим ставленням до життєво важливої інфраструктури.

Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв пояснює, що причина такого стану справ криється в масштабних руйнуваннях критичної інфраструктури. Зокрема, підстанції «Вінницька 550» та «Київська 750» зазнали таких серйозних ушкоджень, що фактично втратили спроможність передавати електроенергію між регіонами. Ці стратегічні об'єкти, які раніше забезпечували стабільність та балансування енергосистеми, тепер є причиною системного збою.

Ситуація в Києві загострюється через стан місцевої генерації. ТЕЦ-6, одне з ключових джерел електро- та теплопостачання для лівобережної частини міста, практично знищена. Водночас ТЕЦ-4 на Дарниці виведена з експлуатації на невизначений термін. Втрата цих потужностей не тільки зменшила обсяги генерації електроенергії, а й створила суттєві ризики для теплопостачання, особливо в умовах холодного сезону.

Вихід з ладу обладнання класу 550–750 кВ, як підкреслює експерт, є ударом не по окремому місту, а по всій країні. Втрата можливості транспортувати електроенергію на великі відстани створює дефіцит навіть у тих регіонах, де генерація формально збережена. Відновлення таких підстанцій — це надзвичайно складна і тривала справа, яка, за оцінками фахівців, може зайняти місяці або навіть роки, через унікальність та складність необхідного обладнання.

Нинішній дефіцит електроенергії в Україні має «шалений» масштаб, і його неможливо швидко компенсувати ані імпортом, ані внутрішніми резервами. Ця проблема носить системний характер, впливаючи на всі регіони без винятку, що змушує енергетиків вдаватися до найжорсткіших графіків відключень з початку повномасштабного вторгнення.

Відновлювальні роботи тривають по всій столиці, однак повне повернення до традиційних графіків споживання світла поки залишається туманною перспективою для жителів Києва. Попри зусилля ремонтних бригад, яких залучають навіть з інших регіонів, ситуація залишається напруженою, вимагаючи всеосяжної модернізації та перебудови всієї енергосистеми.

Руйнування енергетичної інфраструктури почалися ще у 2022 році з пошкоджень підстанцій, а у 2024 році вони охопили теплові та гідроелектростанції. Наразі, за словами енергетика Юрія Корольчука, удари РФ знову спрямовані на ТЕС, ГЕС та підстанції. Це свідчить про зміну функціонування української енергосистеми, яка тепер працює за іншими принципами через руйнування та постійні загрози.

Втрата ТЕЦ означає не тільки зменшення обсягів генерації електроенергії, а й серйозні ризики для теплопостачання в холодний сезон. Віцепрем'єр з відновлення України Олексій Кулеба повідомив, що навіть зараз у Києві тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення подачі тепла після збою в енергосистемі, що зумовило відсутність опалення у сотнях житлових будинків, особливо в Солом'янському та Печерському районах.

«У лютому столиця матиме 4-6 годин електропостачання на добу. Підстанції розбиті – дають туди, де можна передати і розподілити», – повідомив енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв в інтерв'ю виданню "Телеграф".

«Пошкодження підстанцій такого класу – це не локальна аварія, а стратегічний удар по всій енергосистемі. Вихід з ладу обладнання напругою 550 та 750 кВ призводить до втрати можливості передавати електроенергію на значні відстані, що автоматично створює дефіцит навіть у тих регіонах, де генерація збережена», – зазначає експерт.

Перед Києвом та всією Україною стоїть складне завдання не просто відновити втрачені потужності, а створити більш стійку та гнучку модель енергопостачання, яка зможе протистояти майбутнім викликам. Цей період стане випробуванням на витривалість і винахідливість, а також поштовхом до глибоких структурних змін в енергетиці країни.