Зеленський назвав єдину особу, якої боїться Путін

Початком цієї історії стало інтерв'ю українського лідера французькому телеканалу France 2, яке відбулося 4 лютого. Саме тоді Володимир Зеленський відверто висловився щодо динаміки відносин між світовими лідерами та російським президентом.

Свої думки Зеленський зосередив на постаті колишнього президента США Дональда Трампа. Український лідер вважає, що саме Трамп є тією фігурою, яка дійсно викликає острах у Путіна, на відміну від інших європейських партнерів.

Ключовим моментом його заяви стала теза про те, що Трамп має у своєму розпорядженні потужні важелі впливу. Серед них Зеленський назвав економічні інструменти, санкційну політику та можливості постачання озброєння Україні, що є вирішальними факторами у протистоянні агресії.

Володимир Зеленський підкреслив, що Путін «боїться саме Трампа, а не навпаки». Він застеріг, що, якщо президент Трамп усвідомлює цей страх, він не може погодитися на всі умови, які висуває російський президент.

Ця заява пролунала на тлі першого дня тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, в яких брали участь представники України, США та РФ. Ці переговори, що відбулися 4 лютого, мали на меті обговорення шляхів врегулювання ситуації.

Наразі, за словами Зеленського, триває підготовка до нового масштабного обміну військовополоненими. Головною метою залишається повернення додому всіх українців, які перебувають у російській неволі.

Після того, як Зеленський сказав, що Європа не є фактором стримування для Путіна, він висловив вдячність європейським партнерам за надану підтримку. Проте, на його думку, Путін не сприймає їх як загрозу.

Видання The Telegraph 3 лютого попереджало, що підхід Дональда Трампа до переговорів з російською стороною, що спонукає погодитися на умови Кремля, несе загрозу початку нової війни в Україні.

«Саме Путін боїться Трампа, а не навпаки. Якщо президент Трамп знає, що Путін боїться його, то він не може прийняти всі умови, які ставить російський президент», — сказав Володимир Зеленський.

Таким чином, заява українського президента акцентує увагу на незвичайній динаміці міжнародних відносин, де особистісний фактор та потенційні важелі впливу можуть відігравати вирішальну роль у майбутніх переговорних процесах та стабілізації ситуації.