OPLAN DEU 2029. Чого хоче Берлін?

Примітка редакції. У нас місцева влада саджає клумби коло фронту, а центральна роздає по тисячі гривень кому попало. Німці показують, як влада має готуватися до війни.

«Operations Plan Germany» (OPLAN DEU) — це комплексний, переважно засекречений документ, покликаний підготувати німців до потенційної надзвичайної ситуації державного масштабу.

Мета чітка: Німеччина має функціонувати як логістичний хаб НАТО. У разі кризи це означало б розгортання і забезпечення до 800 тисяч союзних солдатів і важкої техніки на території Німеччини. І все це — впродовж кількох місяців.

Однак, паралельно із просуванням військового планування, за лаштунками триває вкрай вибухонебезпечний конфлікт щодо фінансування. У центрі суперечки — так звана цивільна підтримка збройних сил. Від створення паливних баз і укриттів до модернізації транспортних маршрутів, забезпечення медицини та захисту критичної інфраструктури. Перелік завдань для міст, районів і громад надзвичайно довгий.

Урок історії для геніїв на Банковій.

Федеральне міністерство внутрішніх справ наполягає, що ці заходи належать до загальної превенції загроз, а отже, не існує загального права на відшкодування витрат із боку федерального уряду. Це викликає масовий спротив із боку німецьких муніципалітетів.

На тлі історичного дефіциту фінансування у 25 млрд євро та інвестиційного відставання понад 215 млрд євро вони вважають себе неспроможними самотужки нести тягар підготовки до оборони. Юридична і політична боротьба за тлумачення старих угод уже розпочалася, і тепер ставить під сумнів амбітний графік досягнення німецької «готовності до війни» до 2029 року.

Що таке німецький оперативний план і навіщо він потрібен? Це комплексний, суворо засекречений документ обсягом понад 1 400 сторінок, який слугує центральною основою підготовки Німеччини до потенційного військового конфлікту. Його розроблено за участю кількох міністерств і відомств, документ постійно доповнюють.

«Нічого не буде», а німцям байдуже.

Перша версія була завершена на початку 2024 року. Друга має бути готова до середини 2026-го. План є відповіддю на погіршення безпекової ситуації у Європі, насамперед після нападу Росії на Україну, і має забезпечити повну готовність Німеччини до можливого оборонного сценарію до 2029 року.

Примітка редакції. Тут не рік важливий, а подача. Раніше у Європі казали, що Росія не буде готова на неї напасти приблизно до 2140 року, і тому ніхто нічого не робив. Як бачите, у Німеччині триває бурхлива суперечка та спроби перешкоджати діяльності плану. Що ж — отже, цей план, як мінімум, запрацював.

Ключовим елементом оперативного плану є інтеграція центральних військових компонентів національної та колективної оборони з необхідними цивільними сервісами підтримки. Передбачено рівні ескалації від миру і гібридної загрози до кризи та війни.

Запас міцності за столітнім рецептом.

Через своє геостратегічне розташування в центрі Європи Німеччина відіграє ключову роль як логістичний хаб НАТО. У кризовій ситуації до 800 тисяч солдатів разом із технікою та озброєнням мають бути перевезені, забезпечені й скоординовані на території країни всього за шість місяців. Бундесвер має бути спроможним надавати цим силам безперервну логістичну і медичну підтримку та захист.

Цивільна підтримка збройних сил охоплює широкий спектр послуг, необхідних для функціонування національної оборони. До них належать захист і безпека інфраструктури, управління рухом, транспорт і перевалювання вантажів автомобільним, залізничним, морським і авіаційним транспортом, розміщення та харчування військ, заправка і технічне обслуговування техніки, медична допомога і навіть юридичний супровід. Ці завдання можуть бути забезпечені швидко і протягом тривалого часу лише за участі цивільних комерційних партнерів.

Ключовим елементом є так звані послуги Host Nation Support — коли Німеччина як країна-господар координує транзит і забезпечення союзних військ. Це включає зони відпочинку, розміщення, майстерні, харчування, пальне, медичну допомогу і захист від збоїв та диверсій. У виконанні цих завдань задіяні не лише військові органи, а й цивільні адміністрації, служби порятунку та комерційні підприємства.

Спроба контрактної дипломатії.

На муніципальному рівні це означає конкретні вимоги — наприклад, райони й громади можуть бути зобов’язані створювати більші паливні склади, надавати аварійні укриття, модернізувати інфраструктуру для військових перевезень або нарощувати спроможності цивільного захисту. Реалізація оперативного плану також передбачає підвищення стійкості та захист критичної інфраструктури: енергомереж, електростанцій і систем водопостачання.

Суть конфлікту полягає в питанні, хто має покривати витрати на цивільні послуги підтримки. У документі, з яким ознайомився Der Spiegel, Федеральне міністерство внутрішніх справ виклало позицію, що викликає значне обурення на місцях — усебічна підтримка збройних сил цивільними органами завжди була центральною складовою національної оборони, а отже, федеральний уряд не має загального зобов’язання покривати ці витрати.

За такої інтерпретації землі як представники муніципалітетів мали б у кожному окремому випадку доводити федеральному уряду, що додаткові витрати безпосередньо пов’язані з національною надзвичайною ситуацією. Водночас заходи з попередження небезпек або ліквідації наслідків катастроф і так належать до компетенції земель і громад.

Класно тоді поговорили, правда?

Міністерство наголошує, що вимоги «Operations Plan Germany» не створюють нових завдань, і нині переглядає механізм розподілу витрат між федерацією, землями та муніципалітетами. Звісно, ця позиція суперечить побажанням місцевих органів влади.

У 2024 році німецькі міста, громади та райони зафіксували найбільший дефіцит фінансування в історії — приблизно 25 млрд євро. Інвестиційне відставання муніципалітетів сягнуло рекордних 215,7 млрд євро, причому найбільші прогалини припадають на шкільні будівлі  –— 67,8 млрд євро — та дорожню і транспортну інфраструктуру — 53,4  млрд євро.

Головний аргумент муніципалітетів базується на тлумаченні федерально-земельної угоди 1997 року. Німецька асоціація сільських районів, що є парасольковою організацією районів, стверджує, що відповідно до цієї угоди роль у цивільному плануванні надзвичайних ситуацій мають відігравати лише вищі органи влади земель, а не муніципалітети. Федеральне міністерство внутрішніх справ рішуче відкидає таке тлумачення.

Не вірите військовим — послухайте гроші.

Цивільне планування надзвичайних ситуацій регулюється Директивою із цивільного планування надзвичайних ситуацій, яку координує Федеральне міністерство внутрішніх справ і у справах громад. Вона узагальнює завдання, що мають бути запущені відповідними сигналами у випадках напруженості, оборони, союзницьких конфліктів і зовнішньополітичних військових криз. Директива стосується федерального рівня, земель і, в принципі, також муніципального рівня, а її реалізація підтримується через календарі надзвичайних ситуацій.

Німецька асоціація сільських районів оголосила про юридичну перевірку і заявила у внутрішньому документі, що, за попередньою оцінкою, зокрема узагальнені твердження щодо розподілу витрат потребують детального аналізу. Юридична суперечка щодо правильного тлумачення угоди 1997 року може мати далекосяжні наслідки для всієї оборонної підготовки.

Ну що, «Віденський концерт 2.0»?

Основний закон регулює повноваження у разі оборони в статтях 115a–115l, а також в інших положеннях, що стосуються національної оборони. Федерація має виключну компетенцію у законодавстві з питань оборони, включно із захистом цивільного населення. Військова оборона здійснюється федеральним урядом під власну відповідальність.

У сфері цивільної оборони кожне федеральне міністерство відповідає за заходи у межах своєї компетенції, а Федеральне міністерство внутрішніх справ і у справах громад виконує додаткову координаційну роль. Землі відповідають за планування, підготовку і реалізацію необхідних заходів відповідно до загальної концепції цивільної оборони, визначеної федерацією.