Несподівані здібності: немовлята відчувають ритм ще до народження?

Група італійських вчених з Інституту технологій у Римі, очолювана доктором Робертою Б’янко, вирішила зазирнути у внутрішній світ новонароджених, щоб зрозуміти, як їхній мозок реагує на звуки. Дослідники припустили, що людська здатність до прогнозування музичних патернів може бути вродженою, а не набутою.

Для свого експерименту вони зібрали 49 новонароджених і підключили їх до електроенцефалографа (ЕЕГ), щоб фіксувати найменші зміни в мозковій активності під час сну. Через навушники малюкам відтворювали твори Йоганна Себастьяна Баха, але не просто так, а в різних варіантах: оригінальні композиції та версії зі зміненою висотою нот або ритмічними інтервалами.

Аналізуючи сигнали ЕЕГ, дослідники помітили щось дивовижне: мозок немовлят реагував на несподівані, неочікувані зміни саме ритму в оригінальних композиціях. Це було схоже на те, як раптом змінюється серцебиття, коли лунає різкий, непередбачений звук. Проте, мелодійні варіації, тобто зміни висоти нот, не викликали такої реакції.

Коли ж музичні ноти та ритми відтворювалися у випадковому порядку, мозок малюків взагалі не показував жодної реакції на «сюрпризи». Це означало, що вони не просто чули звуки, а активно намагалися передбачити їхню структуру. Роберта Б’янко пояснює: «Це свідчить, що мозок людини від народження налаштований передбачати ритмічні закономірності у звуках. Це не просто очікування регулярного інтервалу, а здатність вловлювати та прогнозувати розвиток музичних структур у часі».

Б'янко наголошує, що ця здатність має глибокі біологічні корені. Ще до народження плід перебуває в середовищі, наповненому регулярними ритмами: серцебиття матері, її рухи під час ходьби. Все це формує первісне відчуття часу та передбачуваності.

Дослідники порівнюють здатність новонароджених сприймати ритм зі вмінням деяких приматів відчувати ритмічні структури. На противагу цьому, мелодійне сприйняття, на їхню думку, формується вже після народження і потребує навчання та досвіду. «Ритм — частина нашого біологічного інструментарію, а мелодія — навичка, яку ми розвиваємо з досвідом», — зазначає Б’янко. Ці висновки узгоджуються з попередніми дослідженнями Кембриджського університету щодо розвитку мовлення у дітей, де сприйняття ритму мови є важливішим за висотну структуру звуків.

«Мозок людини із самого народження налаштований передбачати ритмічні закономірності у звуках. Це не просто очікування регулярного інтервалу, а здатність вловлювати та прогнозувати розвиток музичних структур у часі», — пояснила доктор Роберта Б’янко з Інституту технологій у Римі, коментуючи результати дослідження, що були опубліковані у The Guardian.

«Ритм — частина нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія є набутою навичкою», — підкреслила Б’янко, підсумовуючи відмінності між вродженим та набутим музичним сприйняттям.

Таким чином, дослідження кардинально змінює розуміння музичних здібностей людини, розкриваючи, що відчуття ритму є вродженим даром, тоді як мелодію ми вчимося сприймати протягом життя. Це відкриття може мати значний вплив на методи раннього розвитку та виховання дітей, підкреслюючи важливість ритмічних подразників у розвитку мозку від найперших днів.