Як автомобілі Ford проїхали олімпіййською трасою для бобслею

Ще 20 вересня 1962 року, на автозаводі Ford в англійському місті Дагенхем почався випуск відомої згодом моделі Cortina. Це сімейство знаходилося на виробництві цілих 20 років і включало п’ять поколінь машин.

Автомобіль отримав свою назву на честь італійського гірськолижного курорту Кортіна д’Ампеццо, де 1956 року було проведено знамениті зимові Олімпійські ігри. І що цікаво, фірма Ford для просування своєї новинки провела оригінальну рекламну акцію. Група автомобілів Cortina проїхала тією самою трасою, де проводилися змагання Олімпіади з бобслею.

Автомобілі Cortina швидко завоювали популярність на ринку. І вже до кінця 1966 року, коли припинився випуск першого покоління машини (Mk I), модель стала «мільйонером» – її тираж становив 1 010 090 од.

Ford Cortina був сімейний автомобіль середнього класу. Довжина його становила 4,28 м, колісна база – 2,49 м. Споряджена маса була невелика – всього 787 кг у седана та 940 кг у п’ятидверного універсала.

Цікаво, що дизайн машини існував у двох основних різновидах: Mk Ia та MK Ib. Вони відрізнялися решіткою радіатора і до того ж у першої передні габаритні ліхтарі мали еліптичну форму, а у другої – прямокутніші.

Що стосується двигуна, то на машинах перших випусків стояв 4-циліндровий двигун робочим об’ємом 1,2 л і потужністю 46 к. с. А в січні 1963 року до нього додався і 1,5-літровий агрегат 61 к. с. Двигун такого ж робочого об’єму ставили з весни 1963-го і на автомобіль Cortina GT, але там його форсували до 79 к. с.

Потрібно додати, що у 1963 – 1966 рр. був випущений у кількості всього 3301 од. дводверний седан Ford Cortina Lotus. На ньому стояв унікальний двигун із двома верхніми розподільчими валами. За робочого об’єму 1,6 л він розвивав 106 к. с. та розганяв машину до 170 км/год.

У жовтні 1964 року на Лондонському автосалоні було представлено дещо доопрацьовану версію моделі Cortina Mk I. Вона отримала ефективну систему припливної вентиляції Aeroflow та змінену панель приладів. А передні дискові гальма стали стандартними для всієї лінійки.

У жовтні 1964 року на Лондонському автосалоні було представлено дещо доопрацьовану версію моделі Cortina Mk I. Вона отримала ефективну систему припливної вентиляції Aeroflow та змінену панель приладів. А передні дискові гальма стали стандартними для всієї лінійки.

1966 року розпочався випуск чергового, другого покоління автомобілів – Cortina Mk II. За ними пішли машини Mk III (1970 р.) і Mk IV (1976 р.). А моделі завершального, п’ятого покоління почали сходити з конвеєра 1979 року. Цікаво, що в період з 1972 по 1981 рік (за винятком лише 1976-го) автомобіль Cortina був найбільш продаваним у Великій Британії. А всього за 20 років, до липня 1982-го в країні було реалізовано понад 2,8 млн машин цієї моделі.

Але, як кажуть, усе тече, все змінюється. І влітку того ж таки 1982 року на заміну автомобілям Cortina прийшла більш досконала машина – Ford Sierra.