Несподіваний маневр: як Путін використовує "козир Трампа" у шаховій партії

На міжнародній арені, де переговорний процес щодо України триває, США висувають амбітний план: швидкі вибори в Україні до травня з метою укладення угоди до червня. Це прагнення США до швидкого результату обумовлено виборчим циклом 2026 року, що створює тимчасові рамки для електоральної маржі Дональда Трампа.

Для Трампа, який прагне здобути Нобелівську премію миру восени, завершення масштабної війни в Україні може стати важливою перевагою в його протистоянні з демократами. Він бачить себе в ролі модератора, здатного посадити за один стіл нового українського президента та Путіна, аби зафіксувати бажаний політичний результат до кінця травня або червня.

Однак у Кремлі добре усвідомлюють цю стратегію. Якщо раніше Росія імітувала переговорний процес і налагоджувала контакти з Трампом, то тепер її пріоритети змінилися. Росія відмовляється від будь-яких гарантій безпеки до підписання мирного договору на своїх умовах, включаючи юридичне визнання всіх окупованих територій. Це суперечить міжнародному праву та Статуту ООН.

На нещодавніх тристоронніх переговорах в Абу-Дабі між Україною, Росією та США сторонам не вдалося досягти домовленостей щодо Запорізької АЕС та територіальних питань. Хоча Україна погодилася на подальші переговори в Маямі за посередництва США, Кремль зазначає, що конкретної дати зустрічі поки немає.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко підкреслює, що ці вимоги Путіна роблять переговори нереалістичними для Трампа, оскільки можуть завдати йому електоральної шкоди. Путін розуміє, що тримає в руках "козирну карту", і чим більше США йдуть на поступки Росії в різних сферах, тим міцніше його позиція.

Отже, наразі Путін не планує йти на умови команди Трампа. Ситуація свідчить про глибоку стратегічну гру, де кожен крок ретельно прораховується, а Україна стає центральним елементом великої міжнародної політики.

США мають намір вийти з переговорного процесу в червні, якщо до цього часу не буде досягнуто швидкого результату перед виборами до Конгресу. Цей фактор чинить тиск на Україну та її партнерів, спонукаючи до інтенсифікації пошуку рішень. США розраховують на те, що до березня Верховна Рада внесе всі необхідні законодавчі зміни та проведе вибори, задля обрання нового президента України у травні.

Тим часом, Україна активно шукає шляхи зменшення своєї залежності від Сполучених Штатів, а європейські країни беруть на себе дедалі більше зобов'язань щодо підтримки. Ця тенденція може змінити баланс сил у регіоні та створити нові можливості для врегулювання конфлікту.

"Трампу потрібна Нобелівська премія миру восени, щоб Нобелівський комітет не зміг йому відмовити, а завершення другої за масштабом війни після Другої світової — це підстави для її отримання. У жорсткому протистоянні з демократами це буде перевагою", — пояснив Олексій Буряченко.

"Путін просто так не піде на умови команди Трампа, бо розуміє, що в його руках козирна карта. Трамп зараз знаходиться в руках у Путіна, і чим більше США йтимуть у діалозі з РФ на її умовах — чи по економічному співробітництву, чи по Арктиці, чи по чому завгодно — цей козир Путін тримає все міцніше", — підсумував Буряченко.

Такий розклад сил робить майбутні місяці критично важливими для України, вимагаючи від неї не лише стійкості, а й гнучкості у міжнародній політиці, доки ключові гравці визначають власні інтереси напередодні виборчих кампаній.