Шолом пам'яті: МОК знайшов компроміс для українського скелетоніста Гераскевича
Напередодні Олімпіади-2026 в Італії український скелетоніст Владислав Гераскевич готувався до старту своїх виступів. Під час січневих тренувань він з'явився на олімпійському треку в шоломі, який привернув особливу увагу: на ньому були зображені українські спортсмени, які загинули внаслідок агресії РФ.
Владислав, відомий своєю активною позицією з 2022 року, коли на Іграх у Пекіні він демонстрував плакат «Ні війні в Україні», прагнув вшанувати пам'ять товаришів по спорту. «Деякі з них були також членами олімпійського руху, олімпійської родини; дехто — просто дітьми, які потрапили під російські обстріли. Це були люди, які були все життя тісно пов'язані зі спортом», — пояснив він, підкреслюючи особисту мотивацію цього жесту.
Однак ідея спортсмена викликала «певні проблеми» з боку Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Представники оргкомітету висловили зауваження, посилаючись на правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє будь-які політичні, релігійні чи расові демонстрації на спортивних майданчиках. Хоча Гераскевич тренувався в шоломі та висловлював свої погляди в соціальних мережах, після початку змагань це стало неприпустимим.
Втім, МОК, враховуючи бажання спортсмена пам'ятати загиблих, запропонував компроміс. Речник МОК Марк Адамс повідомив, що комітет дозволить Владиславу Гераскевичу носити чорну пов'язку під час змагань замість шолома. «Ми намагалися поставитися до його бажання зі співчуттям. МОК повністю розуміє бажання спортсменів пам’ятати друзів, які загинули в тому конфлікті», — зазначив Адамс.
Незважаючи на формальне дотримання правил, український спортсмен висловив невдоволення цим рішенням, назвавши його несправедливим. За його словами, у його діях не було жодної політичної чи дискримінаційної пропаганди. Суспільне Спорт він розповів, що був готовий відстоювати своє право змагатися у шоломі аж до спортивних судів. Національний олімпійський комітет України також звертався до МОК з проханням дозволити українському скелетоністу брати участь в Іграх з шоломом.
Наразі Владислав Гераскевич планує розпочати змагання на Олімпіаді-2026 12 лютого, використавши чорну пов’язку як символ пам'яті. Цей інцидент став частиною ширшої дискусії про політичну нейтральність спорту в умовах глобальних конфліктів, що підкреслює складнощі для спортсменів, які прагнуть висловити свою позицію, не порушуючи олімпійські правила.
Ситуація навколо шолома Владислава Гераскевича привернула увагу міжнародної спортивної спільноти та викликала дискусії щодо застосування правила 50.2 Олімпійської хартії. Це правило не дозволяє будь-яких демонстрацій, що стосуються політичних, релігійних або расових проблем, хоча спортсмени можуть вільно висловлювати свої думки за межами змагальних майданчиків. Заборону чеський хокейний воротар Домінік Гашек розкритикував, порівнявши її з допуском 14 російських атлетів до Олімпіади в Мілані.
Історично МОК намагається підтримувати «нейтральне поле змагань», де спортсмени можуть зосередитися на своїх виступах без відволікань. Водночас зростає тиск з боку атлетів, які бажають використовувати свою платформу для висловлення соціальних чи політичних поглядів. Справа Гераскевича є одним із прикладів того, як спортивні інституції намагаються знайти баланс між правилами та потребами спортсменів у контексті складних світових подій.
«Цей шолом суперечить правилам, але ми зробимо виняток, щоб дозволити йому носити чорну пов'язку під час цих змагань, щоб вшанувати пам'ять. Ми вважаємо, що це хороший компроміс у цій ситуації», – заявив речник МОК Марк Адамс.
«Це несправедливе ставлення. Я не бачу жодного порушення правила 50. Це не пропаганда дискримінації, це не політична пропаганда», – пояснив Владислав Гераскевич.
Історія Владислава Гераскевича є нагадуванням про те, що спорт, попри прагнення до аполітичності, нерозривно пов'язаний з людськими долями та світовими подіями. Його прагнення вшанувати пам'ять загиблих спортсменів, навіть у формі компромісу з чорною пов'язкою, підкреслює глибину емоцій та патріотизму, які формують спортсменів не менше, ніж їхні фізичні досягнення. Цей момент буде вписаний в історію Олімпіади як приклад стійкості духу та вшанування пам'яті.

