4,35 мільйона українців: як Німеччина, Польща та Чехія зустріли біженців

Наприкінці 2025 року, коли світ готувався до свят, 4,35 мільйона українців жили в Європейському Союзі під тимчасовим захистом. Це число, що збільшилося на 24 675 осіб за грудень, свідчить про безперервний потік людей, які шукають безпечного притулку.

Найбільший тягар із розміщення українців взяли на себе три країни, куди прибула майже дві третини всіх біженців. Німеччина прийняла 1 250 620 осіб, Польща — 969 240, а Чехія — 393 055 громадян України.

Протягом грудня 2025 року у 22 з 26 країн ЄС, що надали дані, кількість осіб під тимчасовим захистом зросла. Найбільше зростання спостерігалося в Німеччині (+9 620 осіб), Іспанії (+2 235 осіб) та Румунії (+2 160 осіб).

Водночас, чотири країни Євросоюзу зафіксували зменшення кількості українських біженців. Найбільше скорочення спостерігалося у Франції (-1 250 осіб) та Естонії (-470 осіб).

Відповідно до показників, Чехія (36,0 на тисячу осіб), Польща (26,6) та Кіпр зі Словаччиною (по 25,8) мають найвище співвідношення осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів. Загалом по ЄС цей показник становить 9,7 на тисячу осіб.

На 31 грудня 2025 року громадяни України складали 98,4% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Серед них дорослі жінки становили 43,6%, неповнолітні — 30,5%, а дорослі чоловіки — 25,9% від загальної кількості.

Важливо зазначити, що Європейська Рада 13 червня 2025 року ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб. Термін дії захисту було подовжено з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року, про що свідчать дані, оприлюднені «Главкомом» з посиланням на Євростат.

Ці дані підкреслюють не лише масштаб гуманітарної кризи, а й зусилля країн ЄС щодо адаптації та інтеграції мільйонів українців. Хоча Національний банк України прогнозує чисте повернення біженців до країни лише у 2027 році, поточні цифри відображають складну реальність довгострокової міграції.

Подальше відстеження цих показників, що публікуються Євростатом, дозволить краще зрозуміти виклики та потреби української діаспори в Європі, тоді як рішення Європейської Ради надає українцям необхідну стабільність у ці невизначені часи.