Чеська ініціатива для України зіткнулася з гострою нестачею коштів: $5 млрд під загрозою
На початку лютого 2026 року, коли Україна продовжувала боротися за свою територіальну цілісність, надії на життєво необхідне поповнення її артилерійських запасів зазнали удару. «Чеська ініціатива», покликана зменшити дисбаланс на полі бою, показала значний фінансовий розрив, який ставив під сумнів здатність забезпечити обіцяні постачання.
Програма, що об'єднала зусилля іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських оборонних компаній, мала амбітну мету — закупівлю сотень тисяч артилерійських снарядів. Це життєво важливе завдання було покладено на неї, аби забезпечити українським захисникам необхідне для ведення бойових дій проти Росії. У грудні місія НАТО з безпекової допомоги Україні (NSATU) прогнозувала, що в 2025 році ініціатива дозволить поставити 1,8 мільйона снарядів.
Проте, 11 лютого 2026 року високопоставлений військовий чиновник НАТО, що побажав залишитися анонімним, зробив заяву, яка викликала занепокоєння. Він повідомив, що з необхідних для успіху програми 5 мільярдів євро, донорами було виділено лише 1,4 мільярда. Ця цифра становила лише невелику частину від загального обсягу коштів, необхідних для реалізації повномасштабних закупівель.
Ситуація виглядала ще драматичнішою на тлі того, що на світовому ринку було доступно боєприпасів на суму 16 мільярдів євро, з яких НАТО планувало витратити 5 мільярдів саме за чеською схемою. Це свідчило не про відсутність пропозиції, а про брак фінансування, яке було ключовим для активації закупівель. Незважаючи на минулорічні зусилля, коли донори надали близько $4,8 мільярда на оплату поставок, а внесок Чехії становив до 3 мільярдів крон ($145,15 мільйона), цих коштів виявилося недостатньо.
На цьому тлі, в січні прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, попри згадки про продовження координації ініціативи, підкреслив, що фінансування проєкту має походити від інших країн. Ця позиція вказувала на можливі перешкоди у досягненні повної фінансової підтримки, що стало піком невизначеності щодо майбутнього програми.
Станом на середину лютого 2026 року «чеська ініціатива» продовжує стикатися з фінансовим розривом. Хоча планується, що саме ця програма забезпечить 43% всіх боєприпасів, що поставлятимуться Києву, зокрема близько 70% боєприпасів застарілого радянського калібру, її успіх безпосередньо залежить від мобілізації додаткових 3,6 мільярда євро. Ця нагальна потреба вимагає подальших скоординованих зусиль від країн-партнерів для підтримки України.
«Чеська ініціатива» стала ключовим механізмом для задоволення критичної потреби України в артилерійських боєприпасах, особливо в умовах інтенсивних бойових дій. У грудні прогнозувалося, що завдяки цій програмі Україна отримає 1,8 мільйона артилерійських снарядів у 2025 році, що мало б значно посилити її оборонні можливості. Це становило б 43% від загального обсягу постачань боєприпасів до Києва та приблизно 70% боєприпасів старого радянського калібру.
Ситуація з фінансуванням «чеської ініціативи» набуває особливої ваги, оскільки вона є частиною ширших міжнародних зусиль. Внесок Чехії, який торік склав до $145,15 мільйона, та загальна сума в $4,8 мільярда, надана донорами, свідчать про масштабність попередніх зобов'язань. Проте, як повідомило агентство Reuters, залучення решти коштів є критично важливим для забезпечення ефективності програми і, як наслідок, для стійкості української оборони.
Подальша доля «чеської ініціативи» та обсяги постачань боєприпасів для України залежать від швидкого мобілізації фінансових ресурсів міжнародним співтовариством. Це не лише питання військової підтримки, а й перевірка здатності глобальних партнерів діяти рішуче в умовах нагальної потреби, визначаючи майбутнє конфлікту та безпеки в регіоні.

