/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F51d40561f2a7354b45d2298f63e379f5.jpg)
Харків бореться без тепла: Терехов вимагає переглянути 19-годинні відключення світла
Ранок 3 лютого став черговим випробуванням для Харкова. Після масованої російської атаки енергетична інфраструктура міста зазнала значних руйнувань, а близько 900 багатоповерхових будинків у чотирьох районах залишилися без опалення. У відповідь на цю критичну ситуацію Ігор Терехов, міський голова Харкова та очільник Асоціації прифронтових міст і громад, звернувся до влади з чіткою обіцянкою: у будинках без теплопостачання відключення електроенергії не перевищуватимуть 4 годин.
Проте реальність виявилася значно жорсткішою. Замість обіцяних 4 годин, харків'яни змушені були жити з відключеннями світла по 15–19 годин на добу. Це стало особливо гострою проблемою для тих, хто залишився без централізованого опалення, адже тривала відсутність електроенергії унеможливлює використання електроприладів для обігріву. Ситуація ускладнилася 5 лютого, коли повторні обстріли ще більше погіршили енергозабезпечення міста.
Ігор Терехов, відчуваючи розчарування та обурення мешканців, звернувся до керівництва «Укренерго» та першого віцепрем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Він наголосив, що Харків, як прифронтове місто, яке вже четверту зиму живе під постійними атаками та має безпрецедентно зруйновану енергетичну інфраструктуру, потребує особливого та пріоритетного підходу до енергозабезпечення. Довготривалі знеструмлення у місті, де системи працюють на межі можливого, означають не тільки холод у квартирах, а й зупинку насосів, створюючи ризики для систем водо- та теплопостачання.
Мер висунув чіткі вимоги: переглянути тривалість та принципи застосування графіків відключень для Харкова, максимально скоротити час знеструмлення та надати публічне й чесне пояснення логіки ухвалених рішень. Він підкреслив, що це запит не лише Харкова, а й інших міст, які живуть під постійною загрозою ударів, і потребують справедливості. Міська влада та комунальні служби працюють цілодобово, щоб утримати критичну інфраструктуру, але витримка людей не може бути універсальним ресурсом для безкінечних експериментів з графіками. "Ми маємо право розраховувати на таку ж відповідальність у відповідь," – заявив Ігор Терехов.
Водночас, в АТ «Харківобленерго» пояснили тривалі відключення новими ударами РФ та недостатньою генерацією. В компанії зазначили, що з кожним днем пошкоджень зазнають нові енергетичні об’єкти по всій країні, а обсяги електроенергії значно зменшилися через пошкодження важливих підстанцій. Значна частина наявного ресурсу спрямовується на критичну інфраструктуру регіону, зокрема на системи тепло-, водопостачання, лікарні та об’єкти протиповітряної оборони. Низькі температури та відсутність опалення змушують людей використовувати більше електроприладів, що збільшує споживання. В обленерго закликали мешканців ставитися з розумінням до ситуації, адже забезпеченням електропостачання хоча б на кілька годин на добу має здійснюватись для всіх споживачів. пояснюють енергетики.
10 лютого голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив про оголошення надзвичайної ситуації на Харківщині через стан в енергетиці. Раніше мер Терехов критикував народних депутатів через зрив роботи Верховної Ради, що не дозволило ухвалити закони для підтримки енергетики на тлі масованих атак РФ. Ця ситуація підкреслює глибоку кризу, з якою зіткнулися прифронтові міста, та необхідність термінових рішень для забезпечення життєздатних умов для їхніх мешканців.
Ситуація в Харкові є яскравим прикладом того, як війна впливає на базові умови життя людей. Війна б’є по енергетиці та критичній інфраструктурі, перетворюючи відключення електроенергії на сувору реальність для всієї країни. Однак для прифронтових міст, таких як Харків, ця реальність є значно жорсткішою, оскільки вони постійно перебувають під загрозою ударів, а їхня енергетична інфраструктура зазнає безпрецедентних руйнувань. Довготривалі блекаути в таких умовах не просто впливають на комфорт, а й загрожують життєзабезпеченню.
На тлі цієї ситуації, питання про пріоритетний підхід до енергозабезпечення прифронтових міст стає дедалі гострішим. Не лише мер Харкова, але й інші керівники міст, що потерпають від постійних обстрілів, шукають шляхи для захисту своїх мешканців. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp: Для англомовної аудиторії є WhatsApp англійською.
«Я вимагаю: перегляду тривалості та принципів застосування графіків відключень для Харкова; максимально можливого скорочення часу знеструмлення; публічного й чесного пояснення людям логіки ухвалених рішень. Це запит не лише Харкова. Це запит справедливості для міст, які живуть під постійною загрозою ударів», – заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.
«...відключення електроенергії по 15–19 годин на добу — неприйнятні для Харкова. Утім, як і для будь-якого українського міста. Бо в кожному місті за цими цифрами стоять не графіки — стоять люди», – додав Ігор Терехов, наголосивши на людському вимірі енергетичної кризи.
Історія Харкова в ці зимові місяці є гірким нагадуванням про те, як війна перетворює повсякденні реалії, вимагаючи від влади та суспільства надзвичайних зусиль для виживання. Це не просто питання забезпечення світлом, а питання підтримки життєздатності цілих міст і гідності їхніх мешканців, які щодня змушені протистояти подвійній загрозі – ворожим атакам та енергетичному колапсу.

