Несподіване повернення: Чи має родина бійця, визнаного загиблим, повертати 15 млн грн?

Усе почалося у вересні 2022 року, коли військовослужбовець 24-ї ОМБр Назар Далецький зник безвісти. Після ретельної ДНК-експертизи у 2023 році його визнали загиблим, і родина пережила болючу процедуру поховання. Відповідно до чинного законодавства, держава виплатила їм 15 млн грн як родині загиблого героя. Ця виплата була здійснена на підставі офіційних документів, включно зі свідоцтвом про смерть та результатами аналізу ДНК.

Проте 5 лютого 2026 року життя родини змінилося назавжди. Назар Далецький повернувся додому в межах обміну полоненими, після тривалого перебування у російському полоні. Ця подія, що стала радістю для близьких, водночас викликала суперечки щодо долі отриманих раніше виплат.

Після повернення бійця у публічному просторі почали активно обговорювати питання про те, чи має родина Назара Далецького повернути державі кошти, отримані за його загибель. Представник омбудсмена у Львівській області Тарас Подвірний заявив, що з юридичної точки зору родина теоретично мала б їх повернути, оскільки кошти були виділені нібито неправомірно.

Ця заява викликала хвилю занепокоєння, адже додаткове травмування родини, яка вже пережила надзвичайно складні обставини, є неприпустимим. Українські юристи акцентували на тому, що виплата була здійснена на підставі офіційних документів, тому родина діяла доброчесно.

Міністерство оборони України офіційно втрутилося в ситуацію, спростувавши чутки про можливу вимогу повернення грошей. У відомстві наголосили, що не мають підстав та намірів спонукати родину Далецьких до повернення коштів. Міноборони у своїй офіційній заяві зазначило, що всі належні виплати родині були здійснені відповідно до чинного законодавства та на підставі офіційно встановлених обставин.

Зараз ця ситуація розглядається як унікальна та така, що містить правову колізію, яка потребує максимально делікатного і зваженого підходу. Міноборони продовжує стежити за розвитком подій до повного з'ясування всіх обставин і деталей, зберігаючи пріоритет підтримки сім'ї захисника.

Такий випадок не є поодиноким, оскільки повернення військовополонених після визнання їх загиблими є болючою стороною конфлікту, що створює складні юридичні та етичні дилеми. У подібних ситуаціях важливо знайти рішення, що враховує гуманність і довіру до державних інституцій, які мали б захищати інтереси своїх громадян.

Захист прав військових та їхніх родин є безумовним пріоритетом для держави. Наразі триває активна робота зі звільнення всіх українців з полону, а кожен обмін є результатом спільних зусиль багатьох людей, що дарує надію тисячам сімей.

«Офіційно заявляємо, що Міністерство оборони не має підстав і намірів спонукати родину Далецьких до повернення коштів», – йдеться у заяві Міноборони, привертаючи увагу до захисту родин.

«Додаткове травмування родини, яка вже пережила надзвичайно складні обставини, є неприпустимим», – наголосили в оборонному відомстві, підкреслюючи делікатність ситуації.

Історія Назара Далецького – це не лише про повернення з полону, а й про людяність та об'єктивне ставлення до тих, хто захищає країну. Цей випадок підкреслює потребу у вдосконаленні юридичних механізмів, які б виключали подібні колізії, забезпечуючи справедливість та підтримку для військових і їхніх родин.