Несподіваний розпуск Інтернаціонального легіону: що відбувається з іноземними бійцями?

Наприкінці 2025 року в коридорах Генштабу ЗСУ пролунала неофіційна, але доленосна звістка, що змінила життя сотень іноземних добровольців. Рішення про розформування Міжнародного легіону територіальної оборони було дискретно повідомлено 31 грудня 2025 року, заставши багатьох військових зненацька та викликавши хвилю непорозуміння й навіть обурення.

Іноземні військові, серед яких були американці, французи, британці та колумбійці, дізналися про переведення раптово. Боєць на псевдо "Вікінг", фарерський данець, розповів про шок, коли їм наказали збирати речі і вирушати до Кривого Рогу того ж дня. Ці бійці, що приєдналися до Легіону з різних куточків світу у 2022 році, заради захисту України, зіткнулися з кардинальними змінами у їхній службі.

Після оголошення про розпуск, особовий склад другого батальйону, попри тимчасову відстрочку до 15 лютого, вже був переведений до 253-го штурмового полку 129-ї бригади територіальної оборони. Цей крок, за словами бійців, призвів до різкого погіршення умов служби та деморалізації. Відсутність води, інтернету, тренувань та навчань у нових казармах змусила багатьох побратимів задуматися про своє майбутнє.

Начальник штабу другого батальйону Інтернаціонального легіону, Андрій Співак, назвав це рішення стратегічною помилкою. Він наголосив, що Легіон був унікальним підрозділом з двомовними офіцерами, власною системою набору та підготовки, а також спеціалізацією на інноваційній оборонній тактиці. Переведення легіонерів до штурмових підрозділів, які виконують найнебезпечніші завдання, суттєво змінило їхню місію та може призвести до втрати раніше напрацьованих навичок.

Ці зміни викликали неоднозначну реакцію. Так, американський бойовий медик Карл висловив намір розірвати контракт, заявивши: "Ми ризикуємо життям, щоб допомогти Україні, а нас просто покидають. Це ляпас". Водночас, американець українського походження "Коннор" підкреслив, що його головна мета – воювати за країну, а не за Легіон, і він бажає продовжувати боротьбу.

Наразі, іноземні бійці стикаються з невизначеністю. Легіон, який у 2025 році складався з чотирьох батальйонів, брав участь у ключових боях, від звільнення Харківщини до оборони Вовчанська та Часового Яру. Тепер їх чекає адаптація до нових умов і виконання інших бойових завдань, що створює атмосферу занепокоєння та дискусій щодо доцільності такого рішення для подальшої оборони країни.

Інтернаціональний легіон, сформований у лютому 2022 року за рішенням президента Володимира Зеленського, мав на меті залучити добровольців з десятків країн для захисту України. З 2022 року тисячі іноземців підписали контракти, отримуючи таку саму зарплату, як українські військові, і маючи право розірвати контракт після шести місяців служби. Вони проходили базову загальновійськову підготовку тривалістю 51 день.

В умовах повномасштабного вторгнення та дефіциту особового складу, рішення про розпуск легіону викликало активні обговорення щодо його стратегічних наслідків. Нещодавно, 9 лютого, президент України підписав закон №14052, що регулює правовий статус та медичне забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу в українському війську, розширюючи їхні права на медичну допомогу на рівні з громадянами України. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа доступно за посиланням.

Начальник штабу другого батальйону Інтернаціонального легіону Андрій Співак підкреслив, що розпуск Інтернаціонального легіону – це неймовірна трата ресурсів, адже "ми єдиний підрозділ в армії, де всі офіцери двомовні. Ми навчали легіонерів інноваційній оборонній тактиці, а тепер їх відправляють у штурмові частини, що є зовсім іншою місією".

Боєць на псевдо "Вікінг", який є данцем з Фарерських островів, поділився своїми емоціями: "Це був шок. Нам сказали: 'Збирайте валізи та вирушайте до Кривого Рогу того ж дня'". Він також додав, що "ми набиті в казармі, де тиждень немає води й інтернету. Немає ні тренувань, ні навчань. Усі деморалізовані, багато побратимів пішли".

Попри розпуск і неочікувані зміни, дух боротьби за Україну продовжує жити в серцях багатьох іноземних добровольців. Їхня історія є свідченням мужності й жертовності, яка продовжує надихати, навіть коли обставини вимагають болючих рішень. Майбутнє цих героїв та їхній подальший внесок у перемогу України залишаються відкритими, але їхня відданість справі не підлягає сумніву.