NASA могла знайти життя на Марсі ще 1976 року і знищити його: що відомо
NASA могла знайти життя на Марсі ще 1976 року і знищити його: що відомо

NASA могла знайти життя на Марсі ще 1976 року і знищити його: що відомо

Астроном Карл Саган стоїть поруч із моделлю посадкового модуля «Вікінг» / © NASA

Нове дослідження припускає, що посадкові модулі NASA «Вікінг» могли виявити мікробні ознаки життя на Марсіще під час експериментів 1976 року. Науковці вважають, що результати місії могли бути неправильно інтерпретовані, а потенційні марсіанські організми — загинути через умови проведення тестів.

Про це повідомило видання Iflscience.

У липні та вересні 1976 року апарати програми «Вікінг» здійснили посадку на поверхню Червоної планети. Вони вперше передали детальні знімки марсіанського ландшафту та провели біологічні тести ґрунту. Один з експериментів передбачав додавання до зразків поживного розчину з радіоактивно міченим вуглецем: якщо б у ґрунті були мікроорганізми, вони мали б переробити речовини й виділити газ із радіоактивним CO₂.

Під час першого тесту прилад зафіксував значне вивільнення радіоактивного 14CO₂. Також спостерігали виділення кисню та обмін CO₂ після зволоження ґрунту. Однак наступні спроби не дали зростання показників, якого очікували б у разі активного мікробного метаболізму. У підсумку тодішня команда місії дійшла висновку, що органічних сполук на Марсі не виявлено, а результати могли бути спричинені хімічними процесами або земним забрудненням.

Новий аналіз ставить це під сумнів. Дослідники звертають увагу, що посадковий модуль «Фенікс» виявив у марсіанському ґрунті перхлорати. Пізніше було показано, що під впливом перхлоратів органічні сполуки можуть руйнуватися з утворенням хлорованих органічних речовин — саме такі сліди свого часу зафіксував «Вікінг». Це може свідчити не про відсутність органіки, а навпаки — про її наявність.

Автори також припускають, що можливі марсіанські мікроорганізми могли перебувати в стані спокою й активуватися лише за наявності вологи та тепла. У такому разі надлишок води, доданий під час експерименту, міг їх знищити. Як гіпотезу команда пропонує модель бактеріального автотрофа, що дихає накопиченим киснем і здатний фіксувати вуглець навіть за мінімальної кількості водяної пари. Цю потенційну форму життя дослідники назвали BARSOOM — за фантастичною назвою Марса у романі Едгара Райса Берроуза «Принцеса Марса».

Водночас автори підкреслюють: їхня робота не є доказом існування життя на Марсі. Йдеться про спробу відновити наукову дискусію навколо даних 1976 року.

Цюріх / © pexels.com

Читати публікацію повністю →

Топ-5 садових трендів 2026 року / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

ДТЕК

Читати публікацію повністю →

Аліна Гросу / © пресслужба Аліни Гросу

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader