Його могила досі в Україні: де похований засновник Москви – Юрій Долгорукий

Ба більше, храм, де, ймовірно, розміщується могила Долгорукого, до 800-річчя заснування Москви відреставрували саме за кошти з російської столиці. Про це розповів ексгенеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко у коментарі "РБК-Україна".

Де може бути могила Юрія Долгорукого?

Ймовірне поховання засновника Москви Юрія Долгорукого може приховувати церква Спаса на Берестові в Києві. Це одна з найвидатніших пам'яток XII століття. Вона пов'язана з видатним київським князем Володимиром Мономахом. Її будували як князівську та значною мірою храм був усипальницею Мономаховича.

Із церквою Спаса також пов'язують ім'я Юрія Долгорукого – засновника Москви та київського князя. За словами Максима Остапенка, Росія вважає, що саме в цій церкві, поруч із нею або всередині, було його поховано. Цікаво й те, що у 1980-х роках до 800-річчя від дня заснування Москви цей храм відреставрували саме за кошти з Москви.

Було звернення від мерії міста Москви про те, щоб Україна передала цей храм і Москва взяла б його на обслуговування та в користування як місце, як усипальницю засновника Москви,
– розповідає Остапенко.

Що відомо про могилу Юрія Долгорукого?

Археологічні дослідження у районі храму Спаса на Берестові проводять ще з XIX століття. Основною метою було саме встановлення точного місця поховання князя Юрія. І хоча певні результати є, вони досі не дають однозначної відповіді.

"Вважають, що було знайдено його могилу, але це був кенотаф. Тобто, останки самого князя всередині не було знайдено. Тобто, було знайдено князівську могилу. І ймовірно, вона належала, дуже ймовірно, що вона належала саме Юрію Долгорукому", – пояснює історик.

Водночас він наголошує: не можна стверджувати це однозначно, тому що декілька представників Мономаховичі були поховані в цьому соборі.

За його словами, під час останніх реставраційних робіт у храмі виявили понад 700 поховань. І це лише підтверджує унікальність об'єкта та його важливу роль у князівській історії Києва.

Остапенко додає: храм "зберігся не повністю, збереглася його, умовно кажучи, десь третина автентичної XII століття. Він був пошкоджений, поруйнований в монгольські часи, потім відбудований у XVII столітті".