/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F897ee040cf112ee5882f8aad7cb4c443.jpg)
Чи запровадять ПДВ для ФОПів у лютому: в уряді відповіли
Податки / © pixabay.com
Кабінет міністрів України не має наміру подавати до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП), у лютому поточного року.
Відповідну заяву під час години запитань до уряду зробила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Вона спростувала плани щодо реєстрації документа найближчим часом.
«У лютому уряд не буде подавати до парламенту законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОП», — зазначила Свириденко.
Водночас посадовиця не уточнила конкретних термінів, коли саме уряд планує винести відповідну ініціативу на розгляд законодавців.
Суть пропозицій Мінфіну
Серед аргументів на користь нововведення називають:
-
Збільшення надходжень до бюджету: за оцінками, це може принести додатково 40 млрд грн.
-
Гармонізація з нормами ЄС: виконання вимог міжнародних партнерів та МВФ.
-
Боротьба з ухиленням від податків: унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом («дроблення»).
-
Детінізація економіки: необхідність документального підтвердження походження товарів.
Що буде, якщо законопроект ухвалять
За оцінкою економіста Андрія Забловського, у разі запровадження таких зміннайбільш відчутне зростання цін прогнозували для ФОПів 1-ї та 2-ї груп, а також для частини підприємців 3-ї групи.
Розрахунки свідчили, що для 1-ї групи ФОП товари та послуги могли подорожчати на 15–20%. Багато торгівців на ринках закуповували товар за готівку або у постачальників без ПДВ, тому в разі обов’язкової сплати податку їм довелося б фактично додавати 20% до кінцевої ціни.
Аналогічна ситуація могла скластися і у сфері побутових послуг. Експерти також припускали, що частина малого бізнесу могла б намагатися штучно занижувати дохід до 999 тис. грн, аби уникнути обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Для 2-ї групи ФОП прогнозували зростання цін на рівні 10–15%. Зокрема, у сфері громадського харчування частину податкового навантаження могли компенсувати закупівлі продуктів із ПДВ у великих постачальників. Водночас витрати на персонал і оренду приміщень не формували податковий кредит, що впливало на кінцеву вартість послуг.
У роздрібній торгівлі підприємці, які закуповували товар офіційно з ПДВ, мали сплачувати податок лише з власної націнки, а не з повної вартості продукції. Проте додаткові витрати на бухгалтерський супровід і звітність (15–20 тис. грн на місяць) також закладалися у ціни — орієнтовно плюс 2–5%.
ФОПи 3-ї групи, які раніше сплачували 5% від доходу, у разі перевищення ліміту мали б перейти на модель 3% + 20% ПДВ. Найбільше, за прогнозами, могли подорожчати послуги фрилансерів — консалтинг, навчання, ремонтні роботи — до 18–20%, адже вони практично не мали «вхідного» ПДВ для зменшення податкового навантаження. Водночас для підприємців, які працювали з великими компаніями — платниками ПДВ, ціни суттєво не змінювалися.
Експортери послуг, зокрема у сфері ІТ чи дизайну, також не зазнавали б зростання вартості, оскільки для експорту діяла нульова ставка ПДВ. Проте експерти наголошували: адміністративне навантаження та обсяг звітності для малого бізнесу значно зросли б.
Кирило Марсак / © Associated PressЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

