“Обварити”, щоб вижити: фоторепортаж із прифронтової ремонтної майстерні 81-ї бригади ДШВ

У бригаді за цю роботу відповідає Сергій «Вовк» – командир взводу технічного забезпечення.

Як формується захист корпусу бойової машини, про передачу досвіду наварювання у “мужиків з покоління 2014-2015 років” та чому “сітки” є найкращим захистом для транспорту – у фоторепортажі.

“Обварити”, щоб вижити: фоторепортаж із прифронтової ремонтної майстерні 81-ї бригади ДШВ (19 фото)

Старий добрий “Козак” 

Цей просторий ангар, що в одному з прифронтових населених пунктів на Слов’янському напрямку, за багато місяців повномасштабної війни для Сергія “Вовка” стала майже домомом.

Сергій “Вовк” – командир взводу технічного забезпечення 81 оаембр 7 корпусу ШР ДШВ. І сьогодні завдання його команди – завершити “обварювання” українського броньованого військового авто “Козак”.

“Обварювання” – означає, що металеві сітки та ланцюги накладають і приварюють навколо борту авто. Їх встановлюють на певній відстані від основної броні.

Таким чином, формується захист корпусу бойової машини. Він відводить кумулятивний струмінь, який може завдати техніці безповоротних пошкоджень. Навіть пробити броню.

Спостерігаючи, як сиплються іскри та “пропускаючи” крізь себе гуркіт ремонтних робіт, Сергій розповідає: ця досить проста технологія дозволяє утримувати удари FPV, якими зараз “кишить” фронт.

Саме тому зараз ремонтники працюють з цим “Козаком”, яке була надійним автом без додаткового апгрейду лише до 2023 року. Це перевіряла особисто 81-а бригада ще у 2022-2023 роках під час боїв у Сіверськодонецьку, Рубіжному, Лисичанську та Білогорівці. Тоді ці ББМ були прекрасним транспортом для доставки провізії, особового складу та підвозу боєкомплекту на позиції.

“Якось хлопці наїхали на дві танкові міни, їм “роззуло” підкапотний простір. Хлопці контужені, але двері відкрили і вийшли. Всі цілі… Потім провели евакуацію, забрали цю техніку. Те, що відірвалось, ми поставили на місце – і він знову поїхав”, – згадує Сергій.

“Обварити”, щоб вижити 

Робота в ангарі має свій ритм: кілька секунд тиші – потім різкий спалах і знову тріск зварювання. До цього шуму тут давно звикли. На нього майже не реагують.

Під ногами – обрізки троса, шматки металевої сітки, старі болти.

Наварювання додаткового захисту стало найкращим рішенням з 2023 року, коли противник почав масово застосовувати ударні дрони-камікадзе. Вони працювали в більшості по логістичних сполученнях, якими рухалась техніка бригади.

Обварений транспорт може взяти на себе 3-4 дрони – в одну точку. Все залежить від заряду безпілотника. Однак в будь-якому разі, екіпаж зможе живим покинути машину.

“Був випадок – ми обварили машину їжаками. Словом, “повний фарш”, – продовжує Сергій. – Він заїхав в зону виконання, його влупив дрон-ждун по колесах. Він доїхав на пробитих колесах, відвантажив провізію, завантажив поранених і на зворотному шляху по ньому вдарило ще штук пʼять дронів і він довіз всіх неушкодженими”. 

Кожна машина, пояснює далі “Вовк”, має індивідуальне обварення – все залежить від завдання. Тож однакових креслень просто не існує.

“Є завдання – просто вивезти людей, а є завдання – залетіти у червону зону, навести шороху з озброєння, висадити десант та швидко звідти поїхати… Тобто іде вдосконалення - турель з можливістю повороту, додатковий захист навідника, щоб його першого не “зняли”, – каже Сергій.

Інколи, продовжує “Вовк”, підхід до обварки бойової машини змінюється після пояснень безпосередніх користувачів цього захисту – екіпажів бронетехніки, які повертаються із зони бойових дій.

“Хлопці приїжджають і розказують, що їм краще для видимості, по практичності. Коли привозимо підбиту техніку - вивчаємо пошкодження і придумуємо, що нам робити… Дивимось, які недопрацювання є – шукаємо слабкі місця. І там ми встановлюємо посилений захист, додаємо що нам потрібно і воно допомагає побратимам у бою”, – підкреслює “Вовк”.

Про досвід наварювання від “мужиків з покоління 2014-2015 років”

В ангарі важке повітря – запах гарячого металу змішується з димом від зварювання. Сергій говорить спокійно, ніби цього запаху давно не помічає, і лише інколи відходить убік, щоб краще роздивитися черговий шов.

“Вовк” має багаторічний досвід ремонту військових авто. Тож легко згадує різницю між старим радянським та новим військовим транспортом.

“Раніше були “Шишарі” – наш головний біль. Два метри їде, три – штовхаєш. ЗІЛи теж були. Ця радянська техніка завжди ламалась, приходилось швидко ставити на хід”, – розповідає Сергій, киваючи на ЗІЛ, який теж стоїть в цьому ангарі. За цю автівку ремонтна бригада теж братиметься найближчими днями.

З початку повномасштабного вторгнення підрозділи 81 бригади оновили свій парк бойової техніки – від новеньких “Козаків” до Хамерів та “Страйкерів”, які передали в межах військової допомоги від країн-партнерів. Але “Козак” – машина, яка приходить новою. Тож має свій гарантійний термін. На відміну від “Страйкерів”, які доводиться ремонтувати у майстернях бригади.

“Хамери” теж така цікава машина – все на електроніці, автоматична коробка передач, одним словом - раніше все було практичне. Склав, сів, поїхав. З цією технікою приходиться трішки посидіти”, – каже Сергій.

Під час розмови на пів слові зупиняється, кидає коротку команду бійцю: “Тут підвари” чи “Це вище візьми”.

Досвід наварювання додаткового захисту ремонтники 81-ї бригади ДШВ перейняли у “мужиків з покоління 2014-2015 років”. Коли по БТРах почали бити з РПГ, на техніку військові наварювали “кумулятивну броню” – переважно з підручних засобів.

“Броня варилась з “уголків”, з підручних матеріалів”, – пояснює він.

Коли противник почав масово застосовувати FPV-дрони з кумулятивними боєприпасами, ремонтникам довелося терміново шукати нові рішення. Стало зрозуміло: стандартного захисту вже недостатньо – потрібно створювати дистанцію між бронею та точкою підриву, щоб зменшити ураження і дати екіпажу шанс вижити. Саме тоді в майстерні почали експериментувати з відстанями, матеріалами й формами захисту.

“Якщо раніше вистачало 25 см від корпусу до захисного шару сітки – то зараз це мало. Але через різноманітність зброї, яку використовує ворог потрібно щось придумувати нове… Відтоді ми почали використовувати так звані “їжаки”, які робляться з тросів. На тросі боєприпас спрацьовує раніше” – каже Сергій.

“Вовк” згадує, що раніше пробували на борти навішувати навіть рибальські сітки, але від кумулятиву чи від запалюючого боєприпасу сітка просто загоряється.

Втомлені, але роботу виконують на 1 млн відсотків

За 4 роки через цю майстерню 81 бригади ДШВ пройшла не одна сотня машин з різними ушкодженнями. Але попри величезний обсяг завдань та втому, десантники якісно виконують свою роботу. Тим самим рятують життя воїнів, які виконують завдання у надскладних умовах. Навіть якщо доводиться працювати вночі, щоб поставити машину на хід.

“За 4 роки війни хлопці втомились. Але звиклись всі. Морально ти їх не підтримаєш. Кожен читає новини, кожен бачить, що навколо відбувається. Але всі налаштовані патріотично, роблять свою роботу…Так, втомлені, але роботу виконують на мільйон відсотків”, – розповідає він.

Найбільше хлопців мотивує, коли машина приїжджає з виїзду - неважливо в якому стані. Так, вони бачать результат своєї роботи.

“Ми дуже радіємо, коли бачимо, що техніка врятувала життя… Звісно коли притягують дуже пошкоджене авто ми плачемо, але ми точно знаємо що ця машина виконала свою функцію - довезла провізію, вивезла поранених, поміняла хлопців на позиціях - так вона постраждала від ударів FPV, ми дуже радіємо тому, що бойова машина виконала завдання… Це дуже підіймає бойовий дух підрозділу - ми цим живемо.” - каже “Вовк”.

Поки тривала розмова із Сергієм “Вовком”, робота не зупинялася. Останній шов лягає на броню, і бійці відходять на кілька кроків – дивляться, чи все на місці.

Сергій коротко киває та підіймає великий палець: машина готова. Найближчим часом вона знову вийде на маршрут – повезе на чергову місію.

Гаснуть іскри, але це ненадовго. Вже скоро в ангар заїде наступна машина. І знову доведеться варити, підсилювати, вигадувати нові рішення.

Ймовірний дизайн бюджетних MacBook / Ілюстративне фото / © ТСН Як мотивувати дитину робити уроки Катерина Коцар / © Associated Press Борщ / © Фото з відкритих джерел