Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful
Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful

Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful

20 лютого відбулася цифрова прем’єра фолк-горору з дуже невигадливою назвою The Dreadful, або як ще простіше локалізували стрічку у Вікіпедії “Жах”. У кадрі глядачі побачать возз’єднання зірок “Гри престолів” (2011-2019) Кіта Герінґтона та Софі Тернер, які зіграли Джона Сноу та Сансу Старк відповідно. Про Тернер згадуємо вдруге за останній місяць після виходу на Prime Video серіалу “Пограбування” — огляд цього кримінального трилера також є на сайті. А от чого чекати глядачам від поточної новинки — виклали у рецензії.

Плюси:

похмура атмосфера, підкріплена історичним сетингом та відповідними англійськими пейзажами; акторський виступ Марсії Ґей Гарден;

Мінуси:

це жахи, які не лякають і навіть не тримають у напрузі; абсолютна відсутність романтичної хімії між персонажами, де вона передбачалася; в цілому стрічка пропонує суцільну нудьгу;

3.5/10
Оцінка
ITC.ua

“Жах” / The Dreadful

Жанр фолк-горор
Режисерка Наташа Кермані
У ролях Софі Тернер, Кіт Герінґтон, Марсія Ґей Гарден, Лоуренс О’Фуарейн, Джонатан Говард
Прем’єра цифрові сервіси
Рік випуску 2026
Сайт IMDb

У страшенно похмурій Англії доби Пізнього середньовіччя живуть у злиднях молода релігійна жінка Анна та її свекруха Морвен. Чоловік Анни та, відповідно, син Морвен Шеймус давно перебуває на Війні Червоної та Білої троянд. Раптом звідти у селище повертається давній друг подружжя, рибалка Джаго, який сповіщає невтішну новину про те, що Шеймус загинув.

Окрім почуття горя новоспечену вдову тривожать видіння загадкового лицаря на білому коні. Ще й Морвен з наполегливістю Домініка Торетто постійно твердить про відданість родині. Та згодом Анна дізнається страшну правду та розуміє, що далі так продовжуватися не може.


Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful - Фото 1

Вітайте, глядачі, нову роботу від режисерки та сценаристки Наташі Кермані, хоча навряд чи це ім’я вам про щось скаже. І воно не дивно — оцінки повнометражних стрічок диво-мисткині на IMDb варіюються від 5,1 за дебютний “Shattered” (2017) до 4,2 за її попередній фільм “Abraham’s Boys: A Dracula Story” (2025).

У цьому проєкт Кермані відповідальним вдалося якимось дивом заманити далеко не останніх людей в індустрії — зірок “Гри престолів” Кіта Герінґтона та Софі Тернер, до того ж остання зараз на слуху на тлі прийдешнього серіалу про Лару Крофт. Плюс акторка виступила ще і як продюсерка, і напевно з її подачі на знімальному майданчику опинився колишній екранний брат.

Також у кадрі фігурує і володарка “Оскара” Марсія Ґей Гарден. Втім, з огляду на те, що вийшло у підсумку, зірковість імен на афіші покликана радше послужити маркетинговим цілям, ніж посприяти якості фільму.

Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful - Фото 3

Сюжет “Жаху” натхненний буддійською притчею, де йдеться про матір, котра, відчуваючи огиду до зв’язку своєї доньки зі священником, використовувала маску, щоб зобразити демона і налякати дівчину. Жінка домагалася того, щоб дочка повірила, буцімто вона проклята. У підсумку в якості покарання маска прилипла до обличчя своєї господарки (десь тут гикнулося містеру Джиму Керрі), і коли стражденна почала благати про звільнення, шкідлива річ відірвала плоть з її обличчя. Саме на цій веселій історії ґрунтувалася і японська “Онібаба” (1964) Кането Сіндо.

Спецпроєкти

Очевидно, що Кермані намагається наситити оповідання густим шаром похмурої атмосферності — поряд з туманними англійськими пейзажами все у кадрі кричить про приреченість та відчай. Картинка навмисне здебільшого знебарвлена, всі навкруги дуже страждальницькі та сумні, ще й цей клятий лицар повсюди швендяє, наче і без нього у злиденних жіночок мало клопотів.

Але який сенс у тій атмосфері, коли ці повільні недожахи не те що не лякають та навіть не тримають у напрузі, а хіба заколисують — якщо героїням загрожує голодна смерть, то глядач ризикує вмерти з нудьги.

Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful - Фото 4

Здається, єдина, хто тут дійсно викладається та, відповідно, здатна викликати хоч якийсь глядацький відгук, це Марсія Ґей Гарден, яка по суті зображає ту саму псевдорелігійну навіжену тітку з “Імли” (2007). В одній зі сцен, де вона озброєна ножем та вбрана у чорний балахон, тільки відповідної маски не вистачає, щоб перед нами постав Примарне обличчя з “Крику” (обов’язково зверніть увагу на наш довгочит, присвячений культовій метафраншизі).

Усі інші або відверто відбувають номер, або рішуче не розуміють, що від них вимагається.

Софі Тернер півтори години розгулює у кадрі з однаково кам’яним виразом обличчя, від чого перегляд стає ще сумнішим. Про Кіта Герінґтона й сказати до ладу нічого — у романтичну хімію цих двох віриться не більше, ніж в те, що місцеві персонажі справді потерпають від голоду.

Рецензія на фільм “Жах” / The Dreadful - Фото 5

Примітно, що в одному з інтерв’ю пані Наталка озвучила таке: “Дружба і хімія між акторами просто зачаровують, і це один з моїх улюблених аспектів фільму”. Тоді як сама Тернер зізнавалася, що під час сцени поцілунків з Герінґтоном обидва почувалися максимально некомфортно. Цікаво виходить.


Про що ж сам фільм? Чистою правдою було б сказати, що ні про що. Однак зробимо принаймні вигляд глибшого аналізу та для галочки відзначимо буквально втрату людського обличчя когось з героїв на тлі життєвих негараздів. От і вся нехитра метафора.

Поряд з цифровим релізом 20 лютого компанія Lionsgate випустила фільм також в деяких американських кінотеатрах. Не пощастить же тим бідолахам, що потраплять на це у кіно.

Висновок:

Це щось нудне, малозмістовне та зовсім не лячне.

Теги за темою
Кіно
Джерело матеріала
loader
loader