Війна проти України добиває економіку РФ: вже пішли в хід гроші “на чорний день”

Росія дедалі більше розплачується за війну проти України власною економікою. За чотири роки повномасштабного вторгнення Кремль витратив значну частину резервів, а тепер уже використовує кошти “на чорний день”, що ставить під загрозу довгострокову стабільність країни.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times.

Президент РФ Володимир Путін фактично підпорядкував економіку та суспільство воєнним цілям. Такий підхід дозволив Москві стабілізувати фронт і вести переговори з позиції сили, однак ціна виявилася надзвичайно високою. За оцінками експертів, війна призвела до сотень тисяч загиблих і поранених, а також до масштабної перебудови економіки, що може мати руйнівні наслідки в майбутньому.

Сьогодні майже 40% федерального бюджету Росії спрямовується на оборону та безпеку. Ще близько 9% витрачається на обслуговування державного боргу, який зростає через фінансування війни. Такий підхід означає відмову від багаторічної жорсткої бюджетної дисципліни, яку Кремль раніше вважав основою економічної стабільності.

Особливе занепокоєння викликає швидке скорочення Національного фонду добробуту — ключового резерву, сформованого за рахунок нафтових і газових доходів. Якщо до війни ліквідні активи фонду перевищували 110 млрд доларів, то нині вони скоротилися приблизно до 55 млрд.

Економісти зазначають, що замість інвестицій у розвиток і технології Росія спрямовує ресурси на озброєння. У той час як провідні країни вкладають кошти в штучний інтелект і інновації, російська економіка дедалі більше залежить від військово-промислового комплексу. Це посилює відставання у глобальній технологічній конкуренції.

Війна також призвела до падіння інвестицій, втрати зв’язків із Заходом та посилення залежності від Китаю. Санкції і високі відсоткові ставки стримують внутрішній бізнес, а малий і середній сектор стикається зі зростанням податків та кредитного навантаження.

Серйозним викликом залишається демографія. Значні втрати на фронті, еміграція молоді та “витік мізків” посилюють довгострокові ризики для економіки. Опитування показують, що молоді росіяни дедалі критичніше ставляться до війни, а обмеження свобод лише поглиблюють внутрішні проблеми.

Хоча у перші роки війни масштабні військові витрати спричинили економічний “бум”, нині Росія стикається зі сповільненням зростання, падінням доходів від нафти і газу та кризою на ринку праці. Експерти вважають, що майбутнє економіки РФ залежить від умов можливого мирного врегулювання та здатності країни повернутися у світову економіку.

Водночас створена воєнна модель економіки може стати довготривалим тягарем. Значна частина ресурсів уже спрямована на підтримку армії та соціальних виплат, а цивільні галузі недоотримують фінансування. За оцінками фахівців, навіть після завершення війни перебудова економіки та відновлення довіри інвесторів може зайняти роки.

Водночас аналітики ISW раніше заявляли про те, що Кремль свідомо не готує росіян до миру, а до затяжної війни. Вони зауважують — посадовці РФ та підконтрольні росЗМІ фактично відкидають можливість поступок. Натомість продовжують просувати шаблонні риторичні рядки Москви про початкові воєнні вимоги РФ які виходять за межі території на сході України.

Карло Календа Мінімалізм, як стиль життя / © Credits Циклон над США / © NOAA Володимир Путін. / © Associated Press