/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F6e50e8a1e8a435e5ee3820f38923b6c6.jpg)
Кияни не побачать старих графіків світла до квітня: що чекає столичні будинки
Наприкінці січня, після періоду аварійних відключень, Київ повернувся до графіків знеструмлень. Однак нові графіки виявилися нерівномірними у різних районах, що було спричинено особливостями пошкоджень енергосистеми. Кожен будинок отримав свій індивідуальний графік, що додало складнощів у повсякденне життя киян. Ця ситуація була додатково ускладнена морозами, які посилили навантаження на електромережі, адже частина мешканців столиці залишилася без централізованого опалення.
Генеральний директор енергопостачальної компанії Yasno Сергій Коваленко в інтерв'ю «Укрінформу» пояснив, що місто є «нерівномірним з точки зору можливості передачі електроенергії по різних районах». Він також зазначив, що для понад 12 тисяч багатоквартирних будинків без теплопостачання доводилося застосовувати спеціальні обмеження відключень, аби люди могли грітися за рахунок електрообігрівачів.
Проте, поряд з енергетичними викликами, виникла інша, не менш гостра проблема: зростання заборгованості за спожиту електроенергію. Лише за січень борг киян зріс на 224 мільйони гривень, перевищивши 1,2 мільярда гривень. Приблизно третину цієї суми формують споживачі, які систематично не оплачують послуги понад місяць.
Сергій Коваленко розповів, що компанія намагається додзвонитися до боржників, потім надсилає паперові попередження. Якщо реакції немає, споживача відключають від мережі. Щоб відновити постачання, необхідно не лише погасити борг, а й оплатити вартість процедури відключення та підключення, яка в Києві становить 4-5 тисяч гривень.
За словами Коваленка, повернення до «класичних» графіків відключень не варто очікувати раніше квітня. «Тільки-но ситуація з мережевим дефіцитом покращиться, скоріш за все, ми зможемо повернутися до цих класичних графіків. Коли? Я думаю, що до квітня важко очікувати повернення до цих графіків», — наголосив очільник Yasno. Він додав, що енергосистема країни продовжує перебувати під постійним прицілом російських атак, що посилює виклики.
29 січня після тривалих аварійних відключень Київ повернувся до графіків знеструмлень, проте ці графіки розподілені нерівномірно через пошкодження енергосистеми. У Київській області раніше спостерігалася нерівномірність відключень: частина абонентів залишалася зі світлом, тоді як до інших черг застосовували більше обмежень. За даними експертів, ситуація може додатково ускладнитися з середини березня через початок активних ремонтних робіт на енергетичних об’єктах, зокрема, планується виведення кількох блоків атомних електростанцій у довгостроковий ремонт.
Навантаження на мережі також посилювалося тим, що приблизно 600 тисяч людей тимчасово виїхали зі столиці через проблеми зі світлом та опаленням після російських ударів, що вплинуло на споживання і відповідно на рівень заборгованості.
Уряд вже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону, доручивши обласним адміністраціям розробити чіткі плани енергетичної стійкості регіонів. Ці плани передбачають посилений захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації та встановлення альтернативних джерел живлення. Кожна область має оперативно скласти перелік об’єктів для першочергового забезпечення автономним живленням.
«У мене нема прогнозу, коли ми можемо повернутись хоча б до тих графіків, які були. Тільки-но ситуація з мережевим дефіцитом покращиться, скоріш за все, ми зможемо повернутися до цих класичних графіків. Коли? Я думаю, що до квітня важко очікувати повернення до цих графіків», — заявив Сергій Коваленко.
«Ми декілька раз намагаємось додзвонитися, потім пишемо за адресою паперове попередження, потім передаємо в електромережі. Електромережі ще раз пишуть паперове попередження. Якщо немає ніякої реакції, цю людину відключають від світла», — пояснив директор Yasno.
Попри складнощі, енергетики продовжують свою роботу, прагнучи забезпечити стабільність в умовах постійних загроз, однак для киян найближчі місяці триватимуть в режимі невизначеності щодо стабільних графіків електропостачання, адже повне відновлення потребує часу та значних зусиль. Ситуація підкреслює важливість адаптації та готовності до нових викликів.

