Житло українців можуть заарештувати за борги

У 2026 році українське законодавство продовжує дотримуватися принципу пріоритетності захисту права на житло.

Згідно із законом "Про виконавче провадження", єдине житло боржника має особливий статус. Ключовим порогом для стягнення є сума у 20 мінімальних заробітних плат (близько 172 тис. грн). Якщо заборгованість нижча за цю позначку, примусове виселення неможливе.

Проте навіть якщо сума менша, виконавець зобов'язаний накласти арешт на майно.

Це означає, що:

ви продовжуєте жити у квартирі;

ви не можете її продати, подарувати або переписати на родичів до повного погашення боргу.

Згідно зі статтею 48 Закону, виконавець не має права одразу зазіхати на нерухомість. Існує сувора послідовність "викачування" активів:

грошові кошти: рахунки в банках та готівка;

доходи: відрахування з офіційної заробітної плати або пенсії;

рухоме майно: автомобіль, техніка;

другорядна нерухомість: дача, гараж або друга квартира.

Тільки у випадку, якщо жодного з цих активів немає, а сума боргу перетнула позначку в 172 тис. грн, запускається механізм продажу єдиного житла через платформу СЕТАМ.

"Дитячий щит" та органи опіки

Найсильнішим юридичним запобіжником залишається наявність прописаних у квартирі дітей. Виселити неповнолітню дитину "на вулицю" практично неможливо. Виконавець зобов’язаний отримати дозвіл від органів опіки та піклування, а вони дають згоду лише за умови, що дитина отримає інше житло, не гірше за попереднє.