Неочікуваний поворот: Китай реагує на російський закон про військову службу іноземців

Події розгорнулися після того, як Росія запровадила новий закон, що вимагає від чоловіків віком від 18 до 65 років, які є постійними мешканцями, пройти щонайменше один рік військової служби, щоб мати право подати заявку на отримання громадянства або дозволу на проживання. Цей крок викликав занепокоєння серед дипломатичних кіл, особливо з огляду на те, що російські державні медіа не висвітлювали ці положення указу під час його ухвалення.

Китайське консульство в Росії, усвідомлюючи потенційні наслідки для своїх громадян, закликало їх "звернути увагу" на цей новий закон. Хоча прямих застережень проти служби в російській армії не було, консульство настійно рекомендувало своїм громадянам "ухвалювати розсудливі рішення" для "забезпечення законного статусу проживання в Росії".

Ця заява набуває особливої ваги, оскільки раніше Росія вже вдавалася до примусових механізмів, здійснюючи рейди проти мігрантів з простроченими документами або без них, змушуючи їх до військової служби під загрозою кримінального переслідування чи депортації.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що попередження китайського консульства є підтвердженням занепокоєння Пекіна щодо можливого примушення його громадян до військової служби за цим законом. Вони зазначають, що примус іноземців до служби в російській армії як умова для отримання дозволу на проживання або громадянства є значним посиленням механізмів набору до збройних сил.

ISW також фіксувало ознаки того, що Кремль готується до етапних призовів резервістів, щоб компенсувати нестачу особового складу через уповільнення темпів набору контрактників. Заява консульства Китаю може свідчити про те, що Росія готова провести призов резервістів та застосувати інші механізми примусового набору, які можуть торкнутися її громадян, що проживають у Росії.

Військовий експерт Павло Лакійчук, зі свого боку, вважає, що президент Росії Володимир Путін категорично не хоче оголошувати загальну мобілізацію. Натомість Кремль обрав тактику фінансового заохочення для набору солдатів, хоча цей механізм, за його словами, вже дає серйозний збій.

Гонконгське видання South China Morning Post повідомило про це 26 лютого, привернувши увагу до нововведень, які викликають міжнародне занепокоєння. Китай відкидає звинувачення в постачанні Росії обладнання для балістичних ракет і заявляє, що не підтримує війну в Україні, дотримуючись політики деескалації.

Водночас, посол США при НАТО Метью Вітакер зазначив, що Китай тривалий час підтримує Росію у війні проти України, постачаючи технології та купуючи нафту. Економіст Олег Пендзин додав, що ослаблення російської економіки робить її дедалі більш залежною від Китаю, який фактично вибудовує щодо неї колоніальну модель впливу.

"Консульство КНР безпосередньо не попереджало своїх громадян про небезпеку служби в російських збройних силах. Втім, закликало їх «ухвалювати розсудливі рішення» для «забезпечення законного статусу проживання в Росії»", – зазначається у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

"Примус іноземців до служби в російській армії як умова для отримання дозволу на проживання або громадянства є значним посиленням її механізмів набору", – наголошують в Інституті вивчення війни.

Ситуація навколо нового російського закону та реакція Китаю на нього свідчать про те, що геополітичні реалії продовжують змінюватися, створюючи нові виклики та дипломатичні прецеденти. Це може мати довгострокові наслідки для взаємин між країнами та для долі іноземних громадян, які проживають у Росії.