Ліквідація аятоли Хаменеї: як США та Ізраїль вистежили та вбили духовного лідера Ірану

Удар по верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї було завдано вранці, а не вночі, що стало несподіваним тактичним кроком. США та Ізраїль діяли блискавично, використавши критичні розвіддані, отримані лише за кілька годин до операції.

Спецслужби місяцями вичікували нагоди заскочити іранську верхівку разом, і зрештою підтвердили присутність Хаменеї в одному з урядових комплексів Тегерана саме в суботній ранок, пише BBC.

Окрім лідера країни, під прицілом опинилися й інші ключові фігури військового та розвідувального апарату Ірану, які проводили спільну нараду.

Тактична несподіванка та роль розвідки

Протягом кількох місяців США та Ізраїль відстежували пересування верховного лідера Ірану. Точні методи, які використовувалися при цьому, залишаються засекреченими, хоча президент США Дональд Трамп в одному з повідомлень у соціальних мережах побічно натякнув на них.

«Йому не вдалося уникнути нашої розвідки та високотехнологічних систем стеження», — заявив Трамп.

Інформацію про місцеперебування Хаменеї могли отримати від агента на місці, проте більш імовірно, що аятолу вирахували, відстежуючи за допомогою сучасних технологій переміщення інших іранських діячів.

Технології стеження та провал іранської безпеки

У ході 12-денної війни у ​​червні минулого року Ізраїль атакував вчених та чиновників, пов’язаних з іранською ядерною програмою, і, як повідомлялося, використав злам телекомунікаційних та мобільних телефонних систем для відстеження переміщень окремих осіб.

У низці випадків це включало відстеження переміщень охоронців, які супроводжували ключових посадових осіб.

У довгостроковій перспективі це дозволило сформувати свого роду «закономірності» повсякденного життя лідера та виявляти моменти вразливості: з ким і як часто він зустрічається, де вважає за краще проводити такі зустрічі.

Іран знав, що верховний лідер перебуває в полі зору його супротивників, тому нездатність виявити та усунути ці вразливості протягом кількох місяців свідчить або про глибокий провал іранської системи безпеки та контррозвідки, або про здатність Ізраїлю та США адаптувати свої методи, знаходячи нові способи спостереження.

Іранська влада також могла виходити з того, що атака серед білого дня менш ймовірна.

У даному випадку, як пише The New York Times, розвідувальна інформація надійшла ззовні — від ЦРУ, але була передана Ізраїлю для здійснення безпосереднього удару.

Хід операції: 30 потужних ударів

Ознаки вказують на поділ завдань: Ізраїль зосередився на ударах по цілях, пов’язаних із керівництвом Ірану, тоді як США на військових об’єктах.

Вкрай важливо, що розвідка забезпечила досить раннє попередження про пересування верховного лідера та інших посадових осіб, що дозволило спланувати атаку з використанням винищувачів, здатних запускати ракети великої дальності.

Замість одного удару, здатного обезголовити супротивника, план припускав, що ця атака стане початком ширшої кампанії; її перенесли більш ранній термін, щоб скористатися сприятливим вікном можливостей.

Ізраїльським винищувачам потрібно близько двох годин, щоб досягти Тегерана, проте залишається незрозумілим, з якої саме відстані вони випустили свої боєприпаси.

Повідомляється, що після ухвалення рішення ізраїльські винищувачі випустили по комплексу 30 потужних бомб приблизно о 9:40 за місцевим часом.

Можливо, це було пов’язано з тим, що верховний лідер продовжував використовувати підземний бункер під комплексом для свого захисту (хоча, за повідомленнями, це не був один із найглибших бункерів у режиму).

Щоб гарантовано вразити ціль, могло знадобитися застосування кількох боєприпасів.

Наслідки та майбутнє конфлікту

Постраждали й інші об’єкти в іранській столиці, включаючи офіс президента Масуда Пезешкіана, який пізніше повідомив, що перебуває у безпеці.

Іран підтвердив загибель трьох високопосадовців міністерства оборони, включаючи секретаря Ради оборони Алі Шамхані, міністра оборони бригадного генерала Азіза Насірзаде та командувача Корпусом вартових ісламської революції генерала Мохаммада Пакпура.

Коли літаки завдали удару, у резиденції президента Трампа Мар-а-Лаго у Флориді, де він разом із низкою високопосадовців стежив за розвитком подій, була ніч.

Пройшло кілька годин, перш ніж офіційно підтвердили, що верховного лідера Ірану вбито.

Втім, Тегеран готувався до такого розвитку подій. Надходили повідомлення про те, що плани спадковості влади — не тільки для Хаменеї, а й для низки високопоставлених чиновників — уже були розроблені.

Все це свідчить про те, що залишається незрозумілим, яким чином вбивство Хаменеї вплине на подальший хід цього конфлікту.

Як загинув Алі Хаменеї та його рідні

Раніше ми повідомляли, що у ніч проти 1 березня ночі іранське державне телебачення офіційно підтвердило загибель Алі Хаменеї під час ракетних ударів. Уряд країни запровадив 40-денний траур.

У неділю, 1 березня, іранські державні медіа повідомили про загибель кількох родичів верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї внаслідок ударів. Під час атак загинули донька аятоли Алі Хаменеї, його онук чи онука, а також невістка і зять.

Мохаммад Раад (у центрі) / © Associated Press Втрати РФ станом на 2 березня / © Associated Press Церковне свято 3 березня / © pexels.com Авіатроща F-15 у Кувейті