/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F34f9e52a9014d9282d80441315d30b05.jpg)
Врятував чотирьох побратимів: на фронті загинув талановитий кінооператор Вадим Тихоновський
Вадим Тихоновський народився 21 листопада 1996 року в Києві у творчій родині. Його батько працює в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки. У 2019 році хлопець закінчив кафедру кіно- і телемистецтва Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де навчався у творчій майстерні Олександра Аліфанова.
Ще під час навчання Вадим брав активну участь у мистецькому житті, представивши свою короткометражну стрічку «Створення» на конкурсі документальних фільмів «Кіноко» того ж 2019 року. Він співпрацював з театрами Києва, створюючи репортажі з театральних вистав та художніх подій, включаючи Бієнале сценографії. Його портретні роботи вирізнялися глибоким психологізмом та сміливою композицією, що формувало його унікальний мистецький почерк.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Вадим Тихоновський долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку він служив у 78-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а згодом був переведений до 225-го окремого штурмового полку. Там Вадим здобув кваліфікацію оператора БпЛА, опанувавши нові навички для захисту своєї країни.
22 липня 2025 року Вадим зник безвісти в районі села Кіндратівка Сумської області під час російської атаки. Довгий час його доля залишалася невідомою, рідні та друзі вірили, сподівалися та чекали. Нещодавно його загибель була офіційно підтверджена, що стало трагічною новиною для всіх, хто його знав.
Виявилося, що Вадим загинув як Герой, врятувавши чотирьох побратимів. Цей подвиг демонструє його мужність і жертовність, яка залишиться у пам'яті. У Вадима залишилися батьки, Людмила та Олексій, адже він був єдиним сином.
2 березня у Києві відбулося прощання з Вадимом Тихоновським, під час якого були присутні його рідні та колеги, які згадували його як світлу, щиру людину, мрійника та натхненного митця. Його життя обірвалося занадто рано, у 28 років, але його подвиг і творчий спадок залишаться назавжди.
Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де навчався Вадим, повідомив трагічну новину на своїй сторінці у фейсбуці. У цьому ж інституті зазначили, що викладачі та одногрупники знали Вадима як світлу людину з гострим баченням та сміливою композицією у його мистецьких роботах.
Ця втрата є черговим нагадуванням про ціну, яку Україна платить за незалежність. Нещодавно також стало відомо про загибель Володимира Сінійчука, військовослужбовця та фотокореспондента газети «Рідний край» Полтавської області. Більше оперативних новин завжди доступно у Telegram Апострофа.
«Його портретні роботи вирізнялися глибоким психологізмом, гострим баченням і сміливою композицією – так формувався його власний мистецький почерк», – зазначили в інституті журналістики, описуючи творчий шлях Вадима.
«Молодий і талановитий. У якого попереду мало бути ціле життя», – так висловилися в інституті журналістики, підкреслюючи трагічність втрати Вадима Тихоновського.
Історія Вадима Тихоновського стала символом незламності духу тих, хто бореться за свободу. Він жив як митець, а загинув як Герой, залишивши після себе вагомий творчий спадок та незабутній подвиг. Його пам'ять буде жити у серцях рідних, друзів та усіх, хто пам'ятає ціну миру.

