Неочікувана відмова: чому ЄС не вдається інспектувати пошкоджену "Дружбу" в Україні

На початку року, січневий авіаудар російських військ перетворив найбільше нафтосховище в Європі, діаметр якого можна порівняти з розміром футбольного поля, на вогняне пекло. Масштабна пожежа в резервуарі на 75 тисяч кубометрів нафти тривала десять днів, залишивши по собі численні пошкодження: обладнання, силові кабелі, трансформатори та систему виявлення витоків, що відповідає за герметизацію трубопроводів.

Після інциденту, що спричинив зупинку транзиту російської нафти до Угорщини та Словаччини, в Києві розпочалися інтенсивні переговори. Посол Європейського Союзу в Україні, Катаріна Матернова, запросила дозвіл на огляд пошкодженого трубопроводу "Дружба", або принаймні можливість направлення інших європейських дипломатів, але отримала відмову. Причиною були названі міркування безпеки, що лише посилило напругу у відносинах.

Не допомогли навіть особисті прохання високих європейських посадовців. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта під час свого візиту до Києва особисто зверталися до українського керівництва з аналогічним проханням. Однак і вони отримали відмову, що свідчить про непохитну позицію України щодо цього питання.

Нафтопровід "Дружба", який колись був символом енергетичної співпраці, тепер перетворився на яблуко розбрату. Угорщина та Словаччина звинувачують Київ у навмисному блокуванні поставок і перебільшенні масштабів руйнувань, що тільки додає гостроти протистоянню.

Ця ситуація негайно позначилася на політиці. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, посилаючись на супутникові знімки, які нібито доводять здатність трубопроводу працювати, заблокував виділення Україні пакета допомоги від ЄС на 90 мільярдів євро, вимагаючи відновлення роботи "Дружби". Глави урядів Словаччини та Угорщини відмовилися приїхати до Києва на прямі переговори із Володимиром Зеленським щодо цієї проблеми.

Керівництво "Нафтогазу" категорично спростовує заяви про навмисну зупинку або затягування часу. Проведення ремонтних робіт у зоні постійних обстрілів є небезпечним, а відновлення потребує направлення ремонтних бригад у потенційно небезпечні райони та використання обмежених ресурсів. Повна оцінка збитків, за їхніми словами, потребує часу, адже безпечна експлуатація в умовах безперервних атак Росії ускладнюється.

Конфлікт навколо нафтопроводу "Дружба" загострюється на тлі стрімкого зростання цін на енергоносії, спричиненого військовими діями на Близькому Сході. Це створює додатковий дипломатичний тиск на Україну задля відновлення поставок, які є життєво важливими для деяких країн ЄС.

Ця ситуація демонструє складний баланс між забезпеченням національної безпеки України та збереженням добросусідських відносин з європейськими партнерами, адже відмова української сторони викликає негативну реакцію та може вплинути на подальшу європейську підтримку.

Високопосадовець з оточення президента України, коментуючи ситуацію, запитав: "Чому ми повинні ремонтувати трубопровід – під час війни та без припинення вогню – який постачає нафту з Росії друзям Росії?" Це запитання підкреслює глибоке розчарування Києва у ситуації.

Один із дипломатів ЄС, що побажав залишитися анонімним, висловив своє занепокоєння, заявивши, що Київ "забив автогол", надавши Угорщині привід для блокування обіцяної допомоги. Дипломат додав: "Ми не можемо сказати, чи є збитки чи ні. Є дуже прості способи задокументувати це і показати, що вони наполегливо працюють над усуненням збитків. Вони цього не зробили".

Невизначеність навколо нафтопроводу "Дружба" продовжує створювати дипломатичну напругу між Україною та деякими державами ЄС, оскільки питання безпеки та обмежених ресурсів переплітається з енергетичними потребами та політичними амбіціями. Розв'язання цієї проблеми потребуватиме подальших переговорів та пошуку компромісів в умовах, коли Україна змушена боротися за свою безпеку.