Росіяни повертаються на Венеційську бієнале: Їхній павільйон відкриється вперше з 2022 року

Історія присутності Росії на Венеційській бієнале сягає 1914 року, коли було засновано її павільйон. Протягом десятиліть Росія була постійним учасником цієї престижної виставки сучасного мистецтва, проте у 2022 році, після початку повномасштабної війни, російські художники та куратори колективно відмовилися від участі на знак протесту.

Нині ж, коли світ готується до 61-ї Міжнародної виставки, яка розпочнеться 9 травня 2026 року, Росія знову з'явиться серед 99 країн-учасниць. Ця інформація викликала подив, адже багато хто вважав, що ізоляція російської культури триватиме на тлі триваючих подій.

Російський павільйон представить проєкт під назвою "The tree is rooted in the sky" ("Дерево вкорінене в небі"). Кураторкою експозиції залишиться Анастасія Карнєєва, призначена на цю посаду ще у 2021 році на восьмирічний термін. Павільйон буде розташований у традиційній локації Giardini.

Михайло Швидкой, представник РФ з питань міжнародних культурних обмінів та колишній міністр культури, підтвердив участь країни.

Паралельно з цими подіями, Україна також готується до своєї участі у Венеційській бієнале 2026. Український проєкт "Гарантії безпеки" стане центральним об'єктом уваги. Його кураторками є мистецтвознавиця Ксенія Малих та історик Леонід Марущак, повідомляє "Суспільне Культура".

Центральним елементом української експозиції буде скульптура Жанни Кадирової "Оригамі Олень". Цю інсталяцію, яка у 2019 році була встановлена в Покровську на місці демонтованого радянського літака, евакуювали у 2024 році через наближення лінії фронту. Її розмістять у публічному просторі — на крані вантажівки на набережній лагуни у Венеції. Проєкт також включатиме архівні матеріали, пов'язані з Будапештським меморандумом, та відеодокументацію евакуації скульптури.

Організатори фестивалю оприлюднили списки країн-учасниць, що матимуть власні національні павільйони у 2026 році. Росія знову братиме участь у цій події, що йдеться у програмі майбутньої події у Венеції. Бієнале, як і місто Венеція, прагне залишатися місцем діалогу та мистецької свободи, заохочуючи зв'язки між народами. Організатори наголошують, що національні участі формуються з ініціатив самих держав, а виставка залишається відкритою платформою без дискримінації та цензури.

Окрім України та Росії, цьогоріч вперше до події долучаться Республіка Гвінея, Республіка Екваторіальна Гвінея, Республіка Науру, Катар, Республіка Сьєрра-Леоне, Федеративна Республіка Сомалі та Соціалістична Республіка В'єтнам. Сальвадор також вперше представить власний павільйон. Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року. Більше оперативних новин у телеграм-каналах.

Михайло Швидкой заявив, що ключовим посилом виставки є тимчасовий характер політики, тоді як культурний діалог набуває позачасового вираження. Він зазначив: "Росія ніколи не залишала Венеційську бієнале. Сама присутність нашого павільйону – незалежно від того, що там відбувається, чи то виставки наших латиноамериканських друзів, чи то розміщення освітнього центру для всієї Бієнале – означає присутність нашої країни в культурному просторі Венеції. Тому, оскільки ми нікуди не йшли, ми не 'повертаємося'. Ми просто шукаємо нові форми творчої діяльності в нинішніх обставинах".

Керівниця відділу преси та зв’язків із медіа Венеційської бієнале Крістіана Костанцо повідомила ЗМІ, що організація не займається модерацією – країни-учасниці самі визначають, чи брати участь. Це рішення залишає простір для різноманітних інтерпретацій та обговорень щодо ролі мистецтва у складні часи.

Повернення Росії на Венеційську бієнале, поряд з потужним українським проєктом, підкреслює складність взаємодії культури та політики у сучасному світі. Майбутня виставка обіцяє стати платформою не лише для мистецьких висловлювань, а й для глибоких роздумів про невиконані обіцянки та пошук нових сенсів.