Нардепа Гунька виключили з Ради: чотири роки ув'язнення за 85 тисяч доларів

Історія Анатолія Гунька у статусі народного депутата розпочалася на довиборах 2020 року, коли він був обраний до Верховної Ради від партії «Слуга народу». Згодом, у 2023 році, він приєднався до депутатської групи «Відновлення України», яка була сформована переважно членами забороненої партії «Опозиційна платформа – за життя».

Проте його політична кар'єра була затьмарена серйозними звинуваченнями. 8 серпня 2023 року Гунька викрили на отриманні хабара: за 85 тисяч доларів він обіцяв одному підприємцю передати в користування земельні ділянки Національної академії аграрних наук України. Загальна сума хабара, заявлена ним, мав становити 221 тисячу доларів.

Цей інцидент призвів до невідкладних наслідків. 9 серпня того ж року суд обрав Гуньку запобіжний захід, відправивши його у СІЗО з можливістю застави, а вже 10 серпня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив про виключення Гунька з фракції. Таким чином, депутатська діяльність Гунька була зупинена, а його подальша доля перейшла під юрисдикцію судової системи.

25 березня 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Анатолія Гунька винним у підбурюванні до надання хабара та шахрайстві, призначивши йому сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Крім того, його позбавили права бути обраним до органів публічної влади та обіймати посади державної служби на три роки.

Однак справжній фінальний акорд прозвучав 9 лютого 2026 року, коли Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила вирок суду першої інстанції, відправивши Гунька за ґрати на чотири роки. Цей вирок, заснований на матеріалах Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, набув чинності, і, як повідомив у соцмережі нардеп Ярослав Железняк, Гунька було офіційно виключено зі складу Верховної Ради.

Наразі у парламенті залишається 393 народні депутати, а ім'я Анатолія Гунька, засудженого за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом), тепер асоціюється з корупційними схемами. Він також є фігурантом нової кримінальної справи, порушеної за тиждень до винесення вироку, щодо заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ НААН на майже 30 мільйонів гривень.

Ситуація з Анатолієм Гуньком відображає ширшу проблему боротьби з корупцією в державних органах України, що є одним із ключових викликів для країни. Законодавство, покликане контролювати діяльність чиновників і депутатів, активно застосовується для притягнення до відповідальності осіб, які зловживають своїм службовим становищем.

Процедура виключення народного депутата зі складу Верховної Ради після набуття чинності судовим вироком є багатоетапною. Спершу повний вирок надходить до Верховної Ради, потім спікер парламенту видає наказ, і лише після цього картка депутата переміщується до списку тих, хто вибув. Така система підкреслює строгість і незворотність судових рішень щодо чиновників.

Історія Анатолія Гунька – це не просто окремий епізод, а важливий крок у боротьбі України за прозорість та законність. Вона демонструє неминучість покарання для тих, хто використовує високі державні посади для особистої вигоди, і вселяє надію на майбутнє, в якому корупція не матиме місця в управлінській системі країни.