Неочікувана пропозиція Ірану Києву та жорстка відповідь українського дипломата

На початку березня, посеред тривалого конфлікту, Посольство Ірану в Києві зробило незвичайний крок, відкривши книгу скорботи за померлим верховним лідером Алі Хаменеї. Усі охочі, як зазначалося в повідомленні, могли залишити свої співчуття та слова підтримки в офісі на вулиці Круглоуніверситетській, 12, з 10:00 до 16:00, 4, 5 і 6 березня. Цей заклик з'явився також на сторінці Посольства Ірану в Україні, закликаючи громадян розділити скорботу.

Проте атмосфера скорботи була неможливою для багатьох українців. Олександр Щерба, посол України в ПАР, став голосом тих, хто відмовився вшановувати пам'ять особи, яку вважають співучасником трагедій в Україні.

У своїй відповіді, яку він опублікував у фейсбуці, Щерба нагадав про тисячі українських громадян – чоловіків, жінок, дітей та літніх людей – загиблих від іранських дронів Shahed. Він підкреслив, що саме іранські лідери були співучасниками нескінченного горя, завданого Україні.

Дипломат додав, що не знайомий з послом Ірану особисто і розуміє, що іноді хорошим дипломатам доводиться представляти поганих лідерів та їхню політику. Проте, він наголосив, що не може висловлювати скорботу щодо людей, чия смерть не викликає в нього таких почуттів. На сторінці Посольства Ірану в Україні також була розміщена інформація про цю книгу, яка закликала охочих залишати співчуття в офісі.

Олександр Щерба також зауважив, що хоча він, як віруюча людина, намагається не радіти смерті інших, але як людина, що прожила три роки в Києві під щоденні завивання іранських машин смерті, він не може не бажати, щоб кожен злочинець отримав по заслугам, якщо не перед людьми, то перед Богом.

Ця ситуація особливо контрастує з минулими діями Ірану. Минулого року Тегеран цинічно вітав українців з Різдвом та Днем Незалежності, бажаючи миру, в той час, як його зброя використовувалася агресором. У 2024 році такі привітання отримали різку реакцію в соціальних мережах.

Важливо зазначити, що Олександр Щерба є послом України в ПАР, а не в Ірані. Проте, його відповідь стала виразним сигналом від України щодо участі Ірану у війні проти неї.

Історія дипломатії має безліч прикладів незвичайних ситуацій, але цей випадок підкреслює глибокий розрив між офіційними протоколами та жорстокою реальністю війни. Відкриття книги скорботи в Києві, паралельно з використанням іранської зброї проти України, стало лише ще одним нагадуванням про складні геополітичні зв'язки та наслідки спільних дій, навіть для тих, хто вважає себе стороннім спостерігачем.