Кремль готує операцію: як Путін прагне втримати Орбана при владі

На початку цієї історії стоїть головний адміністратор, перший заступник глави адміністрації Путіна, Сергій Кирієнко. Він відомий як розробник інфраструктури політичного впливу Росії, охоплюючи як внутрішні, так і зовнішні операції. Саме на нього було покладено відповідальність за цю важливу місію в Угорщині.

Раніше, у 2024 році, Кирієнко вже керував втручанням у президентські вибори в Молдові. Тоді Росія застосовувала низку тактик: мережі підкупу голосів, троль-ферми та місцевих активістів, щоб схилити громадську думку проти прозахідної президентки Маї Санду. Цей досвід став своєрідним полігоном для подальших операцій поширення російського політичного впливу.

Зараз подібна операція готується і в Угорщині. За інформацією джерел, команда у складі трьох російських експертів з маніпуляції соціальними медіа вже працює у посольстві РФ у Будапешті. Для забезпечення недоторканності вони отримали службові та дипломатичні паспорти. Ця група діє за дорученням Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії.

Кирієнко підтримує контакти з окремими організаторами виборчої кампанії угорської партії «Фідес». Ця інформація відома службам національної безпеки щонайменше трьох європейських країн, що свідчить про пильну увагу до намірів Кремля з боку секретних служб ЄС і НАТО.

Антиукраїнські наративи прем'єра Віктора Орбана, на думку журналістів-розслідувачів, лише посилюють прикриття для російських дезінформаційних операцій. Ці операції виявляються найефективнішими там, де інформаційна екосистема країни вже підготовлена до сприйняття подібних наративів.

Парламентські вибори в Угорщині, що відбудуться 12 квітня 2026 року, стануть кульмінацією цієї історії. Російська кампанія впливу має на меті забезпечити Віктору Орбану перемогу. Тимчасом експерти зазначають, що дії Угорщини, пов’язані зі створенням образу зовнішнього ворога, є спробою мобілізувати електорат та демонструвати, що влада нібито «захищає» угорців.

Розслідування журналістського проєкту VSquare, міжнародної мережі журналістів-розслідувачів з країн Центральної та Східної Європи, виявило деталі цієї кампанії. Цей проєкт, заснований у 2017 році, публікує розслідування про політику, корупцію та вплив іноземних держав у регіоні. Видавцем є польський некомерційний центр Fundacja Reporterów (Фонд репортерів).

Дії Угорщини вже призвели до напруги у відносинах з Україною. Зокрема, прем'єр Угорщини висунув Україні ультимативні вимоги, погрожуючи припинити постачання електроенергії, якщо Київ не відновить транзит російської нафти трубопроводом «Дружба». Він також заявив про нібито підготовку Україною диверсій проти угорської енергетичної інфраструктури та оприлюднив відкритий лист президенту України Володимиру Зеленському, в якому критикує позицію українського лідера щодо війни. Крім того, інцидент 5 березня 2026 року, коли в Будапешті, за даними української сторони, угорські власті затримали сімох українських співробітників Ощадбанку та, ймовірно, викрали 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота, ще більше ускладнив взаємовідносини держав.

Роланд Цебер, громадський діяч, політик та голова Альянсу національних спільнот «Європейська коаліція», зазначив: «Ми зі свого боку не зацікавлені в конфронтації та завжди готові шукати спільні точки дотику. Натомість опоненти діють за логікою, яку багато хто пов'язує з кремлівськими підходами до інформаційної політики — створення образу ворога і нагнітання напруженості. Це шкодить двостороннім відносинам, і для відновлення довіри в майбутньому знадобиться час. Однак рано чи пізно ситуацію вдасться врегулювати».

На тлі цих подій майбутнє парламентських виборів в Угорщині залишається непередбачуваним. Дії Кремля та їхній вплив на європейську політику вимагають пильної уваги спільноти, адже наслідки можуть позначитися на стабільності всього регіону.