Неочікуваний союз: як Росія допомогла Ірану атакувати військові бази США?

Наприкінці лютого, з початком бойових дій, Іран зіткнувся з обмеженими можливостями самостійного визначення позицій американських сил. Проте вже за кілька днів ситуація змінилася: іранські військові почали отримувати розвідувальні дані, які, за оцінками аналітиків, надходили з Москви. Ця інформація включала деталі про дислокацію американських кораблів та літаків, що брали участь у спецоперації Білого дому на Близькому Сході.

Співрозмовники The Washington Post повідомили, що обсяг цільової допомоги Росії Ірану залишається не до кінця зрозумілим, але здатність іранської армії самостійно знаходити американські сили була значно покращена. Аналітики вказують на те, що схема іранських ударів точно відповідає отриманим розвідданим: цілями ставали пункти управління, радари раннього попередження та тимчасові споруди.

Одним із прикладів використання цих даних стала атака в Кувейті, де загинули шестеро американських військовослужбовців. Також було атаковано пункт ЦРУ в посольстві США в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії. Експертка Фонду Карнегі, Дара Массікот, зазначила, що Іран здійснює дуже точні удари по радарах раннього попередження або загоризонтних радарах, що свідчить про цілеспрямованість дій.

Іранська сторона має обмежену кількість військових супутників і не володіє власним супутниковим угрупованням. Це робить отримані від Росії супутникові зображення надзвичайно цінними для коригування вогню. Пентагон, тим часом, швидко витрачає запаси високоточної зброї та перехоплювачів ППО у відповідь на ці атаки.

Представник Путіна, Дмитро Пєсков, 5 березня заявив, що Іран не просив жодної допомоги в Росії, зокрема й щодо озброєння. Водночас інший американський чиновник припустив, що Росія могла прагнути помститися Сполученим Штатам за допомогу Україні, що розглядається як одна з можливих мотивацій Москви.

За оцінками аналітиків, поточна ефективність ударів Ірану навіть перевищила показники 12-денного конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року. Іранським силам вдалося пробити систему ППО коаліції США та Ізраїлю, хоча вже за тиждень після початку війни обізнаність іранських військових щодо розташування американських сил дещо погіршилася.

Ця взаємодія між Росією та Іраном є першою ознакою опосередкованої участі ще одного серйозного противника США у конфлікті на Близькому Сході. Вона демонструє розширення геополітичних альянсів, де країни, які раніше позиціонувалися як нейтральні або з обмеженою участю, тепер активно впливають на хід регіональних протистоянь.

Китай, незважаючи на тісні зв'язки з Іраном, наразі не надає Тегерану військової допомоги. Це підкреслює специфічний характер російсько-іранського співробітництва, яке, на думку деяких експертів, виходить за рамки традиційних відносин та має свою ціну. Кремль бачить можливі переваги у тривалій війні між США та Іраном, включаючи більші доходи від нафти та гостру кризу, яка відволікає Америку та Європу від війни в Україні.

«Росія надає Ірану розвіддані для нанесення ударів по американських військах на Близькому Сході, що є першою ознакою того, що ще один серйозний противник США бере участь — хоча й опосередковано — у війні», – зазначає видання The Washington Post.

«Схоже, що це досить комплексні зусилля», – прокоментував один зі співрозмовників видання WP.

Таємна співпраця між Росією та Іраном на Близькому Сході змінює динаміку регіонального конфлікту, демонструючи, як геополітичні інтереси можуть створювати несподівані альянси. Це ставить під сумнів майбутні стратегії США та їхніх союзників, вимагаючи перегляду підходів до забезпечення безпеки та стабільності у цій чутливій частині світу. Майбутнє покаже, наскільки довготривалим буде цей негласний договір і які подальші наслідки він матиме для глобальної безпеки.