/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F4ce493a2cf8999ecefb13277fc56a463.jpg)
Примарний трон: Розвідка США розкрила "безнадійність" повалення режиму аятол
Напередодні військового протистояння, за тиждень до 28 лютого, коли США та Ізраїль розпочали військову кампанію, у надрах американської розвідки була завершена секретна доповідь. Цей документ, створений Національною розвідувальною радою (NIC), містив сценарії розвитку подій у разі цілеспрямованих ударів по іранських лідерах або ширшого нападу на державні інституції країни.
Центральним персонажем цих подій був Верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї. Аналітики дійшли висновку, що навіть у разі його ліквідації іранське духовенство та військове керівництво, що мають достатньо ресурсів, активують протоколи збереження спадкоємності влади. Система, що діяла десятиліттями, виявилася надзвичайно стійкою.
Таким чином, оголошений план президента Дональда Трампа щодо "очищення" керівної верхівки Ірану і призначення нового лідера силами Вашингтона зіткнувся з суворою реальністю. Розвідка постановила, що будь-які спроби США встановити лояльного лідера виявляться марними.
Не менш примарною видавалася і перспектива приходу до влади розрізненої іранської опозиції; цей сценарій був названий "малоймовірним". Доповідь не враховувала можливості введення американських сухопутних військ або озброєння курдських повстанців для підбурювання до повстання.
На тлі інтенсивних бомбардувань з боку США та Ізраїлю, процес наступництва в Ірані вже розпочався. Хоча формально вибір нового Верховного лідера здійснюється впливовим духовним органом — Радою експертів, реальну владу в цьому процесі мають Корпус вартових ісламської революції (КВІР) та інші силові структури.
За інформацією джерел у західних службах безпеки, КВІР активно просуває на місце лідера сина поваленого Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї, але ця кандидатура стикається з опором з боку інших впливових фігур, таких як секретар Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані. Офіційного підтвердження обрання нового лідера наразі немає, що свідчить про складність внутрішніх процесів у країні.
Звіт Національної розвідувальної ради виявив, що навіть після ліквідації верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, військова та духовна еліта Ірану має вдосталь ресурсів для збереження спадкоємності влади. Згідно з виданням The Washington Post, це ставить під сумнів задекларований план Дональда Трампа стосовно зміни верхівки Ірану. Білий дім раніше повідомляв, що ключовими цілями є знищення ракетних та виробничих потужностей Ірану, його військово-морського флоту, можливості озброювати терористичні угруповання та запобігання отриманню ядерної зброї.
Наразі, за словами експертів та американських чиновників, немає ознак масового народного повстання або значних розбіжностей усередині уряду чи сил безпеки, які могли б призвести до встановлення нового режиму. The Washington Post підкреслює, що звіт NIC не розглядав сценарії сухопутного вторгнення США або озброєння курдських повстанців. Паралельно з цим, політтехнолог Аббас Галлямов в етері 24 Каналу заявив, що всередині іранської еліти, після загибелі духовного лідера, розгорнулася боротьба за владу, що оголила серйозні суперечності.
Сюзанна Мелоні, дослідниця Ірану та віцепрезидентка Інституту Брукінгса, зазначила: «В Ірані немає іншої сили, яка могла б протистояти решті влади, що залишилася у режиму. Навіть якщо вони не в змозі дуже ефективно проявити цю владу проти своїх сусідів, вони, безумовно, можуть домінувати всередині країни».
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що Іран зазнає масштабного удару, розглядаючи можливість повного знищення певних районів та груп населення. Він також у приватних розмовах висловлював зацікавленість у введенні американських військ на територію Ірану, про що повідомляв Укрінформ. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.
В умовах триваючого тиску та внутрішньої боротьби, майбутнє Ірану залишається невизначеним. Проте, висновки американської розвідки вказують на те, що трансформація режиму буде внутрішнім процесом, а не результатом зовнішнього втручання, що ставить перед світовим співтовариством нові стратегічні виклики.

