"Парасолька дала тріщину": як війна в Ірані зруйнувала безпековий міф арабських монархій

Війна на Близькому Сході стрімко виходить за початкові межі, втягуючи раніше стабільні та підкреслено нейтральні держави. Атаки безпілотників на нафтові сховища в еміратській Фуджейрі та оманському порту Салала свідчать про цілеспрямовану стратегію Тегерана з дестабілізації всього Аравійського півострова.

Логіку розширення конфлікту в ефірі з політологом Юрієм Романенком пояснив аналітик Ігор Тишкевич.

Завдаючи ударів по інфраструктурі Об'єднаних Арабських Еміратів та Оману (який традиційно виступав нейтральним переговорним майданчиком), Іран намагається компенсувати свою технологічну та військову слабкість перед американсько-ізраїльською коаліцією.

"З точки зору Ірану в теперішньому становищі ситуація наступна: військовий потенціал, якщо брати навіть просто коаліцію США-Ізраїль, він не зіставимий", - пояснює Ігор Тишкевич. "Але необхідно зробити так, щоб держави, які по-перше нейтральні, але нейтрально, скажімо так, доброзичливі до США, відчули певні проблеми, щоб це стало проблемою регіону".

Аналітик зазначає, що ці удари руйнують багаторічний міф про американські гарантії безпеки для багатих арабських монархій. Стара система, яка передбачала "безумовну парасольку безпеки Сполучених Штатів Америки в обмін на ресурси", дала тріщину.

"Зараз ми маємо, що безумовної парасольки безпеки немає. США починає війну, не порадившись, і під удар ставлять ці країни. Тобто, відповідно, змінюється баланс і руйнується ось ця стара система", - зазначає експерт.

Наявність американських військових баз на території цих країн, яка раніше вважалася гарантією стабільності, тепер перетворила їх на мішені.

"Виходить, що бази Сполучених Штатів Америки в цих державах стають легітимною ціллю для Ірану", - підкреслює Тишкевич. "І якщо ти не замислюєшся, як захистити твого союзника, саме цивільну інфраструктуру, ну тоді виходить, що угода з тобою - це великий-великий обман. Ну, або що місцеві шейхи сіли грати, як то кажуть, у карти з шулером".

Кінцева мета Тегерана у цій ескалації, за словами аналітика, полягає у створенні нестерпних економічних та гуманітарних умов для сусідів, щоб змусити їх натиснути на Вашингтон.

"Іран з точки зору завдання максимальної шкоди [діє так], щоб ці країни апелювали до США заради завершення операції", - резюмує Ігор Тишкевич. Водночас він попереджає, що така гра з вогнем може призвести до того, що арабські держави відкрито вступлять у війну проти Ірану, що остаточно підірве стабільність усього Близького Сходу.