/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fdd80aeee97a1e052339ef7e345b54260.jpg)
При монастирі УПЦ МП: перевірка не виявила порушень мовного закону
На території Свято-Покровського Голосіївського чоловічого монастиря УПЦ МП у Києві тривалий час функціонувала підпільна школа, відома як православна школа «Перспектива». Вона працює з лютого 2025 року. Цей заклад, де навчається понад 60 дітей, здобув сумнівну славу після журналістського розслідування видання «Слідство.Інфо».
Розслідування викрило, що у стінах цієї «школи» діти не лише цитують російських поетів, співають російські пісні та дивляться російські фільми, але й навчаються за системою, що нагадує радянську. Зокрема, замість чотирьох класів початкової школи у закладі є лише три, а першокласники використовують підручник з арифметики 1966 року. Також було встановлено, що заклад не має офіційної ліцензії, а учні формально зареєстровані в інших державних школах.
Після публікації розслідування розпочалися перевірки. Зокрема, Секретаріат уповноваженої із захисту державної мови, провівши заходи державного контролю, заявив про неможливість встановити порушення мовного законодавства.
Представниця Уповноваженої із захисту державної мови, Єлизавета Сачура, пояснила, що статути навчальних закладів, згаданих у розслідуванні, передбачали українську як мову освітнього процесу. Крім того, директори цих закладів мають державні сертифікати про рівень володіння державною мовою. Єдиною «зачіпкою» був параграф в освітній програмі про розвиток компетенцій спілкуватися «рідною мовою», але це не належить до компетенції Уповноваженої.
Ключовим фактором стало те, що «ніяких доказів» не отримали: жоден із батьків не надав офіційного підтвердження, відео чи скарги щодо порушення права на проведення освітнього процесу недержавною мовою. Відповідно, без таких доказів, притягнути потенційних порушників до відповідальності виявилося неможливим.
Паралельно, інші державні органи зафіксували низку інших порушень, які стосуються освітніх програм, правил зарахування, оцінювання та форм навчання. Ці порушення знаходяться у компетенції інших відповідних установ. За фактами, оприлюдненими журналістами, Слідчі Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області розпочали досудове розслідування. А Державна служба з етнополітики почала перевірку можливого зв’язку монастиря з Російською православною церквою.
Ситуація навколо підпільної школи ускладнюється тим, що вона є лише одним із кількох подібних нелегальних навчальних закладів, пов'язаних з УПЦ МП. Наприклад, подібні школи функціонують у Хотянівці на Київщині, де існує приватний ліцей «Ранчо Скул», а також на Черкащині, де православна гімназія, заснована митрополитом УПЦ МП Феодосієм, працює без ліцензії, зареєстрована як ФОП з видом діяльності «репетиторство».
Журналісти «Слідство.Інфо» опублікували своє розслідування про підпільну школу при монастирі УПЦ МП, що привернуло увагу громадськості до проблеми таких закладів, де дітям викладають за радянськими підручниками та показують російські фільми. Додатковою скандальною обставиною стала заява про те, що настоятель монастиря, архієпископ Ісаакій Ворзельський, імовірно, залишив територію України наступного дня після публікації розслідування.
«Тобто, жодних доказів, або підстав, які б дозволили встановити порушення та притягнути до відповідальності потенційних порушників, виявлено не було», – зазначили у Секретаріаті Уповноваженої із захисту державної мови у відповіді журналістам.
Представниця Уповноваженої із захисту державної мови Єлизавета Сачура наголосила: «Ніхто з батьків не надав жодного офіційного підтвердження, відео чи скарги щодо порушення права на проведення освітнього процесу недержавною мовою щодо його дитини. Тобто, жодних доказів, або підстав, які б дозволили встановити порушення та притягнути до відповідальності потенційних порушників, виявлено не було».
Історія підпільної школи висвітлює складність контролю та притягнення до відповідальності закладів, що діють за межами правового поля. Ця ситуація підкреслює потребу в консолідації зусиль правоохоронних органів, освітніх установ та громадськості для забезпечення дотримання законодавства та захисту прав дітей.

