РФ масштабувала виробництво "Шахедів" у трьох місцях: вплив Ірану мінімальний?

Настання весни 2024 року принесло з собою важливі зміни у військовій стратегії Росії щодо використання дронів. Якщо раніше РФ сильно залежала від поставок "Шахедів" з Ірану, то тепер ситуація докорінно змінилася. Росіяни опанували іранські технології, масштабувавши їх на власному виробництві, що дало їм змогу виробляти ці смертоносні безпілотники-камікадзе самостійно.

За даними військового оглядача Богдана Мирошникова, збирання "шахедів" відбувається щонайменше на трьох локаціях у Росії. Відомо про виробництва в Іжевську та Алабузі, а також існує ще одне, третє місце, яке, ймовірно, розташоване у Москві. Це підкреслює глибоке занурення РФ у технологічний процес та її здатність до копіювання і адаптації іноземних розробок.

Ключовий момент полягає в тому, що Іран, можливо, вже і не постачає Росії безпосередньо готові озброєння, проте технологічні знання, передані раніше, стали основою для російського виробництва. Експерт наголошує, що з цією проблемою Україні доведеться "довго розгрібатися". Навіть компоненти для цих дронів РФ закуповує у Китаю: двигуни, які Іран теж колись купував у Піднебесній, а також частини антен.

Проте ситуація в Ірані, незважаючи на її геополітичну важливість, мало впливає на Україну. Таку точку зору висловив Мирошников, підкреслюючи, що РФ вже майже повністю освоїла іранські технології, перевівши їх на власне виробництво. Водночас для Росії ця ситуація може обернутися стратегічною поразкою, адже близькі до Кремля режими на Близькому Сході з часом можуть опинитися під впливом США.

Попри це, видання Politico припускає, що операція в Ірані все ж може мати наслідки для України. Аналітики попереджають, що країна може зіткнутися з дефіцитом ракет ППО, які необхідні для відбиття російських атак. Це додає ще один вимір до складної динаміки сучасних військових конфліктів, де кожен елемент взаємопов'язаний.

Ця ситуація демонструє, як сучасні військові конфлікти виходять далеко за межі традиційних полів битв, перетворюючись на складну мережу технологічної залежності, геополітичних маневрів та економічних зв'язків між країнами. Роль Китаю у цьому процесі є визначальною, оскільки Пекін надає значну допомогу, продаючи комплектувальні частини на мільярди доларів як Кремлю, так і Тегерану. Самі ж режими в Ірані та Росії значною мірою тримаються саме завдяки цій підтримці.

Напередодні цих подій, 8 березня, The New York Times пояснило схожість заяв США щодо Ірану з кремлівською риторикою про Україну, що свідчить про складні паралелі у міжнародній політиці. Раніше також з'являлася інформація про припущення щодо долі іранського лідера Алі Хаменеї, проведені паралелі з Володимиром Путіним.

"Іран зараз, може і не постачає РФ озброєнь, але технології встиг напостачати так, що нам ще довго з цим розгрібатися", — прокоментував ситуацію військовий оглядач Богдан Мирошников у своєму Telegram-каналі.

Таким чином, хоча Росія досягла значної самостійності у виробництві "Шахедів", питання протистояння цим загрозам залишається критичним для України. Стратегічні зміни на Близькому Сході можуть мати непрямі наслідки, тому увага до міжнародної підтримки протиповітряної оборони залишається першочерговою.