Ціни на нафту спалахнули: G7 шукає вихід з енергетичної кризи

Похмурого понеділка, 9 березня, коли світові фінансові ринки ще не оговталися від шоку, міністри фінансів країн «Групи семи» (G7) зібралися на екстрену нараду. Головним питанням, яке висіло в повітрі, була безпрецедентна криза на нафтовому ринку, спричинена військовим конфліктом у Перській затоці.

Протягом останнього тижня ціни на нафту злетіли до небес. Ціна Brent, міжнародного еталона, на азійських торгах у понеділок, 9 березня, зросла на 24% до 116,71 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate також підскочила на 28% аж до 116,45 долара. Цей стрибок цін став прямим наслідком розпочатої 28 лютого спільної військової кампанії США та Ізраїлю проти Ірану. Ракетні удари Ірану по нафтовій інфраструктурі Бахрейну та Катару ще більше загострили ситуацію, спричинивши хаос на ринку енергоносіїв.

Щоб зупинити інфляційну хвилю, що насувається, країни G7, за координації Міжнародного енергетичного агентства (IEA), обговорили можливість спільного вивільнення нафти зі стратегічних резервів. Цей механізм, створений після арабського нафтового ембарго 1973 року, призначений саме для таких надзвичайних ситуацій. За даними, три країни G7, включно зі США, вже висловили підтримку цій ідеї.

Пропозиція полягала у вивільненні 300–400 мільйонів барелів зі стратегічних запасів, що становить 25–30% від загального обсягу резервів країн IEA, який сягає 1,24 мільярда барелів. Після новин про зустріч G7 котирування Brent дещо відкотилися, впавши майже на 19% до 110,85 долара, а американська нафта WTI знизилася до приблизно 108 доларів. Додатково, близько 600 мільйонів барелів із промислових сховищ можуть бути задіяні, якщо ситуація вимагатиме подальших заходів.

Цей різкий стрибок цін болісно вдарив по споживачах. У Сполучених Штатах середня ціна на бензин за тиждень зросла з 2,98 до 3,45 долара за галон. Це створило значний тиск на президента США Дональда Трампа, який обіцяв знизити інфляцію та вартість енергоносіїв, а тепер зіткнувся з критикою. Сам Трамп відмахнувся від цих побоювань у своєму пості в Truth Social, заявивши, що короткострокове зростання цін на нафту є "дуже невеликою ціною за безпеку США і всього світу", а тих, хто думає інакше, назвав "дурнями".

Стратегічні нафтові резерви Міжнародного енергетичного агентства, засновані у 1974 році, призначені для стабілізації ринків під час енергетичних криз. З моменту їх створення колективні вивільнення з резервів здійснювалися лише п'ять разів, зокрема двічі у 2022 році після початку російсько-української війни, підкреслюючи виключність нинішньої ситуації. Найбільшими власниками резервів є США та Японія, на яких припадає близько 700 мільйонів барелів.

Підвищення цін на нафту вже спричинило глобальні наслідки. Найбільші імпортери сирої нафти, такі як Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія, особливо вразливі до цінових шоків. Зростання вартості енергоносіїв загрожує розігнати інфляцію та завдати довгострокової шкоди економічному зростанню в усьому світі. Аналітична компанія Rapidan Energy Group попередила, що країни IEA опиняться під колосальним тиском із вимогою розпечатати стратегічні запаси. Китай, хоч і не є повноправним членом IEA, активно нарощує власні стратегічні запаси нафти.

Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі в інтерв'ю Financial Times заявив, що війна може "обвалити світові економіки", а експортери енергоносіїв із регіону Перської затоки можуть зупинити видобуток уже найближчими днями.

Президент Ірану сказав, що Дональд Трамп може "тільки мріяти" про їхню капітуляцію.

Дії країн G7 та Міжнародного енергетичного агентства мають вирішальне значення для стабілізації ринку. Майбутнє розвитку подій і стабільності глобальної економіки залежатиме від їхніх скоординованих рішень та готовності протистояти викликам, що постають перед світовою енергетичною системою.