Київрада схвалила план енергоефективності столиці: чи чекає столицю легка зима?

На початку березня 2026 року пролунало чітке звернення від Президента Володимира Зеленського. Він визначив дедлайн – 10 березня – для подання столичною владою нового, змістовного плану енергостійкості. Ця вимога слідувала за засіданням РНБО, де подібні плани були затверджені для всіх областей, крім Києва.

Київський мер Віталій Кличко, виступаючи як голова КМДА, пояснив у Телеграмі, що, на відміну від інших регіонів, де плани підписували голови обласних військових адміністрацій, він не може самостійно це зробити за законом. Він наголосив, що для такого рішення потрібне схвалення міської ради.

Спроби скликати позачергову сесію Київради 9 березня виявилися невдалими через відсутність кворуму. Депутати фракції «Слуга народу» та інших фракцій, пояснюючи свою відсутність, звинуватили «Європейську солідарність» у «фарсі», наполягаючи, що у Віталія Кличка є всі повноваження для самостійного підписання документа.

Проте, 10 березня ситуація змінилась. На засіданні Київради 92 голосами депутати таки схвалили комплексну програму енергоефективності столиці. Це рішення спрямоване на модернізацію міської інфраструктури та зменшення споживання енергоресурсів, що є ключовим для стабільності енергетичної системи України.

Мер Києва поінформував, що розроблений план є реалістичним та враховує виклики попередньої зими, залучаючи до його створення фахівців з енергетики. Завданням плану є максимально зменшити залежність від централізованих систем та розвивати розподілену генерацію.

Київська влада підкреслила, що для реалізації заходів, зокрема тих, що необхідні для початку опалювального сезону 2026-2027 років, столиці потрібна підтримка держави не тільки у фінансуванні, а й допомога обладнанням та іншими ресурсами. Також піднімалось питання вдосконалення законодавчої бази для прискорення бюрократичних процедур.

Київ, з його найбільшою системою централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок країни, має особливу специфіку. Історично місто проєктувалося за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання, що робить його вразливим в умовах сучасних викликів. Саме тому питання енергостійкості стало настільки гострим.

Політичне протистояння, яке спостерігалося напередодні вирішального голосування, наголосило на складності прийняття рішень у столиці. Сподівання на співпрацю та компроміси між різними фракціями Київради, такими як «Удар», «Європейська солідарність» та «Слуга народу», були ключовими для забезпечення життєво важливого кворуму.

«Ми та інші депутати не бажали брати участі у фарсі імені Петра Олексійовича Порошенка, який привів сюди всю свою фракцію і виступав 20 хвилин. Навіщо нам брати в цьому участь? Якщо засідання перенесено на завтра, то відповідно далі і будемо формувати позицію. У нас є свої доповнення та зауваження до цього плану», — прокоментував Андрій Вітренко, голова пропрезидентської фракції «Слуга народу».

«Водночас частина робіт потребує фінансового забезпечення не лише з боку міста. Тому Київрада має ухвалити звернення до уряду щодо участі держави у фінансуванні, допомозі обладнанням та іншими ресурсами», — підкреслив мер Києва Віталій Кличко.

Прийняття плану енергоефективності – це важливий, хоча й перший крок на шляху до енергетичної незалежності Києва. Подальша стабілізація енергетичної системи та успішне проходження майбутніх опалювальних сезонів залежить від злагодженої роботи всіх рівнів влади, а також від реалізації підтримки з боку держави. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.