Несподівана загибель лідера Ірану викликала розкол та загрозу війни

Наприкінці лютого, 28 числа, Тегеран сколихнула новина про загибель аятоли Алі Хаменеї внаслідок повітряної операції США та Ізраїлю. Ця подія миттєво кинула тінь на звичний політичний уклад, викликавши урядовий хаос та невизначеність щодо майбутнього напрямку Ірану. Загибель лідера стала каталізатором для розкриття давніх внутрішніх суперечностей у правлячому істеблішменті.

Хвиля розгубленості прокотилася країною, коли президент Масуд Пезешкіан зробив заяву, яка вразила багатьох: публічно вибачився за іранські удари по країнах Перської затоки. Однак, не встигли ці слова осісти, як він був змушений відкликати їх під тиском радикального крила керівництва. Ця драматична зміна риторики віддзеркалила гостре протистояння між різними угрупованнями.

Тим часом, дипломатичні коливання супроводжувалися новою хвилею авіаударів у ніч проти неділі, про яку повідомили країни регіону. Це лише посилило відчуття напруженості та підтвердило домінування силового сценарію. Ситуація свідчила про те, що конфлікт лише загострюється, попри спроби деяких чиновників згладити кути.

У цей критичний момент впливовий представник служби безпеки Алі Ларіджані звернувся до нації у телезверненні. Заперечуючи наявність розбіжностей у верхівці, він закликав до єдності, проте його слова були затьмарені різкою обіцянкою, що президент США Дональд Трамп «заплатить ціну» за розв’язання війни. Ця риторика лише підкреслила глибокий внутрішній розкол.

На тлі цих подій аналітики вказали на загострення протистояння між «прагматиками», які все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання, та прихильниками жорсткої лінії, що вимагають негайної помсти. Фактичне управління стратегічними та військовими операціями залишається в руках Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Ця структура забезпечує безперервність бойових дій в умовах кадрового вакууму та відіграє вирішальну роль у виборі наступника.

Влада Ірану оголосила 40-денну загальнонаціональну жалобу та надала сім вихідних днів жителям країни. Того ж дня Іран втратив й інших представників вищого керівництва, включно з міністром оборони Азізом Насірзаде та командувачем КВІР Мохаммадом Пакпуром. Аналітики підкреслюють, що призначення нового лідера буде спрямоване на демонстрацію стабільності режиму як перед світовою спільнотою, так і перед внутрішньою опозицією, яка на початку року проводила масштабні антиурядові протести, повідомляє CNN.

Смерть Алі Хаменеї, який правив Іраном понад три десятиліття, стала кульмінацією тривалого періоду напруги у регіоні. Розвідка Ізраїлю протягом кількох років отримувала записи камер відеоспостереження в Тегерані та обробляла величезний масив даних, що дозволило визначити місцеперебування Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Ця інформація дозволила провести спільну операцію.

У Дубаї знову пролунали вибухи, які пов’язують з іранськими атаками. Місцеві медіа повідомили про падіння уламків та пожежу, а керівництво Міжнародного аеропорту Дубая оголосило про тимчасове припинення роботи. Це свідчить про те, що регіон продовжує перебувати у стані крайньої чутливості та небезпеки, де будь-яка подія може спровокувати подальшу ескалацію. Також з'явились повідомлення про можливе поранення Моджтаби Хаменеї, названого серед потенційних наступників, після ізраїльського авіаудару, офіційної інформації про його стан іранська влада поки не оприлюднила, повідомляє CNN.

«Всередині Ісламської Республіки завжди існували угруповання, суперництво та конкуренція», — зазначив Алекс Ватанка, директор Іранської програми Інституту Близького Сходу, підкреслюючи, що смерть верховного лідера лише посилила ці процеси та зробила боротьбу за політичний контроль більш помітною.

«Верховний лідер — це радше символічний крок, щоб фактично сказати, що нічого принципово не змінилося, що Ісламська Республіка все ще стоїть. На практиці це не матиме великого значення, але принаймні вони зможуть вдати, що їм небайдуже розчарування людей», — додав Ватанка, натякаючи на антиурядові протести, що спалахнули в Ірані на початку цього року.

Іран стоїть на порозі значних змін, де внутрішня боротьба за владу та зовнішній тиск переплітаються, створюючи складну та небезпечну ситуацію. Вибір наступника Алі Хаменеї та подальші дії країни визначать не лише її майбутнє, а й стабільність усього Близькосхідного регіону.