/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fb58ea902eb91dcad6a21bd90ef2b6293.jpg)
Українцям прогнозують пізній вихід на пенсію: чого очікувати від ринку праці до 2030 року
Дедалі більше українських пенсіонерів свідомо обирають активне життя
В Україні прогнозують суттєве збільшення реального віку виходу на пенсію — до 70-75 років. До цього спонукає подвійний тиск: дефіцит кадрів на ринку праці змушує роботодавців триматися за досвідчених фахівців, а недостатній розмір пенсійних виплат не залишає пенсіонерам іншого вибору, окрім як продовжувати працювати.
Таку думку висловив виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський в інтерв’ю українському інтернет-виданню The Page. Вишлінський вважає, що держава має розвивати доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. А приватний сектор має бути включати психологічну та психіатричну допомоги в програми медичного страхування працівників.
«Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично помираючи на робочому місці, бо пенсії не вистачатиме. Тим часом власники бізнесу благатимуть: „Петре Івановичу, не звільняйтеся!“, бо замінити його нема ким. Але умовний Петро Іванович не звик стежити за здоров’ям», — припускає він.
Роль бізнесу у збереженні працездатності співробітників
Вишлінський наголошує, що якщо роботодавець помічає нетипову поведінку у працівника, який раніше роками працював ефективно, варто насамперед поговорити з ним і допомогти звернутися до спеціаліста. Бізнес може посприяти отриманню професійної медичної допомоги.
«Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, має не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до фахового лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність — те, чого вона сама б не зробила через внутрішні бар’єри», — сказав Гліб Вишлінський в інтерв’ю.
Кадровий дефіцит та автоматизація виробництва
Також за спостереженнями експерта, від початку повномасштабного вторгнення відбулися структурні зміни через виїзд освічених жінок середнього віку. Якщо раніше офіс-менеджерку для середньої компанії було знайти легко, то тепер ці функції має виконувати дорогий високооплачуваний спеціаліст, вважає Вишлінський.
Експерт зазначає, що через дефіцит робочої сили бізнес дедалі активніше переходить до механізації та автоматизації. За його словами, підприємства вже встановлюють роботизовані лінії на сортувальних центрах і виробництвах, адже це інколи вигідніше, ніж залежати від нестачі працівників.
Водночас така модернізація потребує значних інвестицій. Прикладом є промислове рослинництво, яке активно автоматизується і дозволяє виробляти більше продукції з меншою кількістю людей, що в сучасних умовах стає перевагою.
Міграційна політика як вихід для ринку праці
Крім того, Вишлінський говорить, про необхідність змін у міграційній політиці та подолання суспільних стереотипів щодо іноземних працівників. Він вважає, побоювання, що мігранти заберуть робочі місця, не відповідає реальності, адже на багато позицій вже бракує українців.
Хоча залишається питання, чи готові кваліфіковані спеціалісти їхати в Україну з огляду на безпекові ризики, тому країні, ймовірно, доведеться конкурувати за менш забезпечених трудових мігрантів, що може створювати додаткові соціальні виклики.
Оля Цибульська та квартира її батьків в Ірпені / © instagram.com/cybulskayaЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

