Чому у Польщі противниками ЄС стали ті, хто найбільше виграв від вступу

Після 20 років членства Польщі в Євросоюзі виявилося, що саме аграріям воно принесло більше користі, ніж будь-кому іншому.

Та це не змінило їхнє ставлення – саме польські аграрії як були, так і залишаються найбільш послідовними євроскептиками.

Про те, як членство в ЄС вплинуло на сільське господарство Польщі, читайте в статті журналіста Мілоша Шиманського (Польща) Шанс на розвиток чи повільне знищення? Чому польські фермери незадоволені Євросоюзом.

Далі – стислий її виклад.

В економічному зростанні завдяки членству в ЄС сумнівів немає: у 2004–2024 роках польський ВВП зріс учетверо.

2004 року ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможности (ПКС) становив 47% середнього показника Євросоюзу, а зараз – 79%.

У цьому плані Польща вже випередила Грецію (70%) і наздоганяє Португалію (82%).

Мінімальна заробітна платня в Польщі зросла з 824 злотих до 4 666 злотих брутто (за курсом євро 2004 та 2025 років – 168 і 1095 євро відповідно).

Рівень безробіття знизився з 19% до 5%.

У сфері інфраструктури зміни такі великі, що під час перегляду фільмів двадцятирічної давнини дивуєшся: упізнаєш знайомі локації, проте вони мають зовсім інший вигляд.

Підтримка членства Польщі в ЄС залишається високою, хоча в останні роки вона зменшується.

Вищий рівень підтримки членства в Євросоюзі демонструють мешканці великих міст.

Натомість євроскептицизм притаманний переважно літнім людям і молоді віком 18–24 роки.

Однак особливу увагу привертає група, яка ось уже понад 20 років послідовно ставиться до Євросоюзу скептичніше, ніж середньостатистичний поляк.

Йдеться про фермерів.

Це цікаво також з огляду на те, що фермери – найбільші бенефіціари членства Польщі в Євросоюзі.

Витрати Євросоюзу на Спільну аграрну політику завжди були найбільшою часткою бюджету ЄС, а у 80-х роках – навіть перевищували його половину.

Побоювання фермерів, що іноземний капітал почне масово скуповувати господарства, не справдилися.

98% орної землі досі перебуває в польських руках, при цьому 91,3% належить індивідуальним фермерам.

Ще один аргумент євроскептиків – що вступ до Євросоюзу мав призвести до демонтажу "традиційної моделі функціонування польського села" і зрештою до узалежнення Польщі від імпорту продуктів з-за кордону.

Через прогрес скорочення кількости сільського населення – неминуче.

Проте, за 2002-2020 роки скоротилася кількість фермерських господарств і загальна площа сільськогосподарських угідь.

З огляду на те, що дрібним фермерським господарствам (менше одного гектара) складно виживати, певна консолідація була неминуча.

В Польщі спостерігається поява великих фермерських господарств, хоча при цьому продовжують переважати індивідуальні фермери, що ведуть діяльність у господарствах середніх розмірів.

Країна залишається чистим експортером продовольства: вона забезпечує власні продовольчі потреби на 150%, що створює значний резерв для експорту.

Докладніше – в матеріалі Мілоша Шиманського Шанс на розвиток чи повільне знищення? Чому польські фермери незадоволені Євросоюзом.