Фінляндія попереджає: після війни в Україні Росія посилить шпигунство в Європі

Після років військового нейтралітету, у квітні 2023 року Фінляндія, що має 1340 кілометрів спільного кордону з Росією, долучилася до Північноатлантичного альянсу, що викликало значне роздратування Кремля. Цей крок став відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, змінивши багаторічну стратегію безпеки країни.

Служба безпеки та розвідки Фінляндії (SUPO) зазначає, що війна в Україні негативно вплинула на поточні розвідувальні можливості Росії в Європі. Однак, відомство попереджає, що після завершення бойових дій на сході, ресурси, які зараз зосереджені на українському напрямку, будуть вивільнені.

Директор SUPO Юха Мартеліус підкреслив, що найближчим часом Росія готуватиметься до відновлення розвідувального потенціалу в Європі. Зокрема, Москва планує ширше використовувати підставних осіб та активізувати збір інформації зі своїх баз на російській території.

Фінляндія залишатиметься пріоритетною ціллю для російських спецслужб як країна НАТО, розташована між Балтійським морем та Арктичним регіоном. SUPO вважає, що у разі поліпшення відносин між Європою та Росією, розвідувальна загроза для Фінляндії стане ще більш різноманітною.

Раніше країни вже звинувачували Москву у веденні гібридної війни, включаючи штучне створення міграційних потоків на спільному кордоні. Крім того, були заяви західних посадовців про причетність російських суден до пошкодження підводних комунікаційних кабелів у Балтійському морі.

У минулому Фінляндія звинувачувала Москву в «гібридній війні» через організацію напливу мігрантів на їхньому спільному кордоні. Подібні інциденти створюють ілюзію масштабного російського впливу на Фінляндію, хоча розвідка застерігає від надмірного приписування всіх подібних подій винятково Росії.

Водночас, застереження фінської розвідки вказує на зміну тактики Кремля. Російська Федерація планує відновити свою розвідувальну мережу в Європі після повномасштабного конфлікту в Україні (джерело: Euractiv). Вивільнені ресурси Кремля можуть бути спрямовані на дестабілізацію ситуації в нових країнах-членах НАТО.

«Російські розвідувальні ресурси та ресурси впливу, які зараз прив’язані до України, стануть доступними для використання в інших місцях після війни», — йдеться у заяві SUPO.

Директор SUPO Юха Мартеліус додав: «Розвідувальна загроза, яку Росія становить для Фінляндії, стане більш різноманітною, а попередні методи роботи будуть доповнені методами, які виявилися ефективними в нинішніх умовах. Сюди входить широке використання посередників та збір розвідданих з баз на території Росії».

Передбачуване посилення російського шпигунства в Європі після завершення конфлікту в Україні створює нові виклики для міжнародної безпеки. Країнам, що межують з Росією, необхідно бути готовими до адаптації та протидії новим формам гібридної війни, що може включати широкий спектр методів, від кібератак до використання посередників.