МКС почав розслідування проти Білорусі після звернення Литви

Історія почалася у вересні 2024 року, коли Литва, як держава-учасниця Римського статуту, звернулася до Міжнародного кримінального суду. Влада Литви передала до МКС інформацію про можливі злочини, скоєні в Білорусі, зокрема примусову депортацію та переслідування політичних опонентів. Цей крок Литви був не випадковим, адже країна відома своєю жорсткою позицією щодо Білорусі в Європейському Союзі.

Прокурорські офіси МКС ретельно вивчили надані матеріали та дійшли висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, що злочини, передбачені Римським статутом, були скоєні щонайменше частково на території Литви. Це дозволило МКС розпочати розслідування, незважаючи на те, що Білорусь не є членом суду. Факт, що частина елементів злочинів мала транскордонний характер і відбулася на території держави-учасниці, є ключовим для юрисдикції МКС.

Суд зазначив, що існують обґрунтовані підстави вважати, що дії, які призвели до депортації, могли бути частиною державної політики переслідування опонентів уряду Білорусі. Більше того, є підстави вважати, що ці дії заохочувались або схвалювались на найвищому рівні білоруської влади. МКС також дійшов висновку, що передбачувані злочини вчинялися в рамках широкомасштабної та систематичної атаки на цивільне населення.

Сфера розслідування охоплює будь-які минулі та нинішні звинувачення у злочинах, скоєних з 1 травня 2020 року в Білорусі. Дослідження стосуватимуться можливих злочинів проти людяності, пов'язаних з депортацією та переслідуванням на політичних підставах. Усі держави-учасниці МКС, включаючи Литву, вже отримали повідомлення про рішення відкрити розслідування.

Офіс прокурора активно закликає всіх, хто має інформацію про можливі злочини, передавати її через спеціальну захищену платформу для збору доказів. Це свідчить про серйозність намірів МКС провести повне та всебічне розслідування. Наслідки цього розслідування можуть мати значний вплив на притягнення до відповідальності винних у примусових депортаціях та порушеннях прав людини в Білорусі.

Відносини між Литвою та Білоруссю залишаються напруженими. Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене раніше заявляла, що не бачить причин для потепління у цих відносинах найближчим часом. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс також підкреслив, що позиція Литви щодо Білорусі є однією з найжорсткіших в Європейському Союзі.

На міжнародній арені Україна також розслідує можливу роль Білорусі у насильницькій депортації дітей з тимчасово окупованих територій, відкривши кримінальне провадження. Крім того, Україна вже направила до Міжнародного кримінального суду матеріали щодо атак Російської Федерації на українську енергетичну інфраструктуру, що підкреслює зростаючу роль МКС у розслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людяності в регіоні.

«У справі "Литва/Білорусь" Офіс прокурора відкрив розслідування, оскільки дійшов висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, що злочини за Римським статутом були скоєні щонайменше частково на території Литви», — йдеться у повідомленні МКС.

«Існують обґрунтовані підстави вважати, що примусові дії, які призвели до депортації, становили курс поведінки проти фактичних або уявних опонентів уряду Білорусі відповідно до державної політики або на її виконання», — заявили у МКС, підкреслюючи систематичний характер передбачуваних злочинів.

Початок розслідування МКС проти Білорусі за зверненням Литви відкриває нову сторінку у міжнародній юриспруденції, демонструючи готовність світу реагувати на транскордонні злочини проти людяності. Це крок до встановлення справедливості для тих, хто постраждав від примусових депортацій, і нагадування про важливість дотримання міжнародного права та захисту прав людини.