Несподіваний вибір: Віталій Саліхов очолив Раду суддів України

На першому організаційному засіданні новообраної Ради суддів України, яке відбулося відразу після завершення роботи ХХ чергового з'їзду, 30 новообраних членів зібралися для визначення свого лідера. Це засідання мало вирішальне значення для подальшої роботи колегіального органу.

Під час обговорень лише одна кандидатура була запропонована на посаду голови Ради суддів України — Віталій Саліхов, суддя Київського апеляційного суду. Відсутність інших претендентів підкреслила консенсус серед членів Ради.

За підсумками таємного голосування, де взяли участь всі 30 членів РСУ, суддя Віталій Саліхов був обраний головою Ради суддів України. Цей вибір став ключовим моментом, що визначив майбутнє керівництво органу.

Також був обраний заступник голови Ради суддів України. Ним став Володимир Соколов, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Секретарем обрали Тетяну Гребенюк, яка є суддею господарського суду Київської області.

ХХ черговий з'їзд суддів України, що передував обранню керівництва, значно оновив склад Ради суддів. За результатами голосування було обрано 30 членів. Делегати вирішили дообрати ще двох членів, по одному від місцевих загальних та від місцевих господарських судів, на своєму наступному з'їзді.

Рада суддів України є колегіальним органом та вищим органом суддівського самоврядування, що функціонує в період між з'їздами суддів України. Її діяльність має важливе значення для забезпечення незалежності судової гілки влади.

Раніше президент України Володимир Зеленський призначив Максима Сав’юка та Віталія Махінчука членами Вищої ради правосуддя, що є ще одним кроком у реформуванні судової системи країни.

«Головою нового складу Ради суддів України обрано суддю Київського апеляційного суду Віталія Саліхова», – повідомила РСУ.

Обрання нового керівництва Ради суддів України є значною віхою у формуванні судової влади країни. Ці рішення матимуть довготривалий вплив на функціонування судової системи та розвиток суддівського самоврядування, визначаючи вектор подальших реформ та зміцнення правосуддя.