/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F99d807759c25dcd57757249826ddbb7e.png)
Пам'яті бойової медикині Олександри Ліскунової
Олександра народилася 17 грудня 1995 року в Кременчуці на Полтавщині.
Згодом родина переїхала в Горішні Плавні (раніше - Комсомольськ). Після закінчення школи навчалась у Кременчуцькому медичному коледжі, де здобула кваліфікацію фельдшера.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F79dea99a1e685e7f626668b15fcf1a6a.jpg)
Олександра працювала в Кременчуцькій дитячій лікарні, у Центрі первинної медико-санітарної допомоги міста Горішні Плавні, у дитячо-юнацькій спортивній школі, де її всі любили і поважали.
Вона пішла на російсько-українську війну 4 квітня 2022 року. Обіймала посаду завідувачки медичного пункту колишнього 32-го окремого стрілецького батальйону. Олександра надавала першу медичну допомогу пораненим військовослужбовцям, брала участь в евакуації з району бойових дій, організовувала медзабезпечення підрозділу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F91e7792fffbc200d0e3797fbf552a89a.jpg)
Про загибель медикині повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін: «Старший сержант Ліскунова Олександра Миколаївна загинула 26 січня 2026 року під час виконання бойового завдання внаслідок влучання російського баражуючого боєприпасу типу "Ланцет" по автомобілю в районі населеного пункту Новомиколаївка Харківської області».
У лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» згадують про Олександру як про віддану своїй справі людину.
«Олександра Миколаївна працювала сестрою медичною дитячого стаціонару відділення анестезіології та інтенсивної терапії Кременчуцької міської дитячої лікарні у 2018-2019 роках. Вона назавжди запам’яталася колегам як відповідальна, щира, чуйна та віддана своїй справі людина», - йдеться у дописі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ff2c5255a5536016f78722fc7773d68b6.jpg)
«Памʼятатиму кожен день нашої спільної праці в дитячій лікарні. Памʼятатиму, як ти мріяла звільнитись, аби тільки не «відпрацьовувати» два тижні. Памʼятаю той клятий йод, в момент панічної зомбопаніки ми шукали його разом. Памʼятатиму багато всього, і того ніхто не знає, бо то щось особливе...», - оприлюднив теплі спогади оприлюднив волонтер Артем Марченко.
В останню путь Олександру Ліскунову провели 29 січня. На прощанні були рідні, близькі, друзі, колеги, побратими загиблої, серед них й ті, кого вона врятувала.
«Ми з Шурою познайомились в Куп'янську. Служили разом у медичній службі. Шура завжди була доброю, турботливою, завжди піклувалась про бійців, переживала і ніколи в житті нікому ні в чому не відмовляла. В наших серцях вона залишиться просто прекрасною, світлою дівчиною, яка дуже любила світ і хотіла допомагати всім», - сказала під час прощання посестра Наталя.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3ccad880bef576bde3faeef1dfbb5f8c.jpg)
Поховали 30-річну військову медикиню, старшого сержанта Збройних сил України Олександру Ліскунову на території військового меморіалу в Горішніх Плавнях.
Слава і честь Захисниці!
Мирослава Липа
Фото: Фейсбук-сторінка Коваленко Олександра
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

