Прихована загроза: як атака на Дністровську ГЕС спричинила екологічну катастрофу

7 березня російська армія завдала удару по Дністровській ГЕС. За кілька днів після атаки в річці Дністер, поблизу села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області, були помічені плями технічних масел. Цей інцидент став початком екологічної проблеми, яка швидко вийшла за межі України.

Забруднення не зупинилося на адміністративних кордонах. Вже невдовзі плями почали реєструвати далі вниз за течією річки, сягнувши території Республіки Молдова, зокрема району села Наславча. Це викликало занепокоєння обох країн, адже Дністер є важливим джерелом водопостачання для таких міст, як Одеса та Кишинів.

10 березня було відібрано проби води з Дністра. У Могилів-Подільському та ще деяких селах було зафіксовано маслянисті плями на поверхні води. У районі села Нагоряни показники забруднення перевищили норму у 2,5 раза, сягнувши 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³. Це свідчило про серйозність проблеми та необхідність негайних дій.

У відповідь на ситуацію, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України швидко провело консультації з усіма відповідальними інституціями. На Вінниччині та Одещині відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де були визначені заходи для локалізації та ліквідації забруднення. Україна також оперативно поінформувала молдовських партнерів про транскордонне забруднення.

Для синхронізації дій українських та молдовських служб 12 березня відбулося позачергове засідання Дністровської комісії. Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій готуються до встановлення загороджувальних бонових ліній та застосування сорбентів для збору маслянистих плям, але їхні дії потребують узгодження з молдовською стороною.

За словами мерії Кишинева, з посиланням на МОЗ, лікарні розпочали підготовку запасів питної води на 48–72 години, а два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання. Ситуація залишається напруженою, потребуючи подальших скоординованих дій для мінімізації наслідків та забезпечення питною водою постраждалих районів.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства розглядає цей інцидент як черговий вияв екологічної агресії РФ. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу та потребує належної міжнародної правової оцінки, як повідомило відомство. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки.

Наприкінці 2025 року Одеську затоку вже було зафіксовано масштабне забруднення води рослинною олією, яке досягло міського узбережжя. За даними екологів, тоді навіть загинуло понад 1000 птахів. Ці події підкреслюють зростаючу небезпеку екологічних наслідків військових дій, оскільки російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки, такі як портові термінали, резервуари з паливом або промислові склади.

«Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії РФ, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. Росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу», — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Поточна ситуація з забрудненням Дністра є яскравим нагадуванням про те, що наслідки конфліктів завжди виходять за межі полів битв, загрожуючи навколишньому середовищу та майбутньому цілих регіонів. Взаємодія між країнами та міжнародна оцінка агресивних дій є ключовими для подолання і попередження таких катастроф у майбутньому, підкреслюючи спільну відповідальність за збереження природного світу.