Україна створює свій ChatGPT: 3 ключові переваги та дата запуску

На початку цього амбітного шляху Міністерство цифрової трансформації України поставило перед собою надважливу мету: до 2030 року увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку штучного інтелекту в публічному секторі. Керівник ШІ-напряму в Мінцифри Данило Цьвок підкреслив, що це передбачає трансформацію від звичайної цифрової держави до концепції, де державні послуги стануть проактивними.

Замість того, щоб громадяни самостійно шукали потрібні сервіси, спеціальні АІ-агенти будуть прогнозувати їхні потреби, автоматично пропонуючи рішення. Прикладом такої взаємодії є ситуація з народженням дитини: система зможе сама підказати, як оформити документи та запропонувати необхідні соціальні опції, наприклад, "Пакунок малюка".

Ключовим елементом цього переходу стала розробка власної великої мовної моделі (LLM), яку нерідко порівнюють з українським ChatGPT. Однак, на відміну від іноземних розробок, національна модель створюється з глибоким розумінням українського контексту, включаючи історію та культуру. Це критично важливо, оскільки модель має чітко розуміти політичні реалії, статус Криму та причини війни, залишаючись несприйнятливою до ворожих маніпуляцій.

Важливість створення власної інфраструктури, відомої як AI Factory, обумовлена питанням безпеки даних. Використання світових чатботів передбачає передачу інформації на закордонні сервери, що є неприпустимим для роботи з чутливими даними у сферах оборони, медицини чи державного сектору. Створена українська мовна модель дозволить обробляти інформацію всередині країни, гарантуючи, що персональні дані не вийдуть за межі національного периметра.

Впровадження штучного інтелекту вже принесло відчутні результати у боротьбі з бюрократією. Зокрема, служба підтримки "Дії" зараз самостійно опрацьовує понад 90 відсотків звернень, надаючи відповіді протягом 5 секунд. Крім того, алгоритми допомагають гармонізувати українське законодавство з нормами Європейського Союзу, аналізуючи понад 30 тисяч правових актів.

Наразі розробка української LLM перебуває в активній фазі, здійснюючись у партнерстві з компанією Kyivstar. Вже створено критичні компоненти архітектури, включаючи токенайзер, і триває збір великих масивів даних від наукових установ, університетів та медіа. Презентація першої версії моделі запланована на кінець весни 2026 року, після чого вона стане доступною для вільного використання (open-source), що відкриє шлях для створення спеціалізованих продуктів науковцями та бізнесом.

Перехід до "агентивної держави" не означає просто цифровізацію послуг. Він закладає основу для проактивного уряду, де технології передбачають потреби громадян. Економічна вигода також є вагомим чинником: власна LLM в 2,5-3 рази дешевше іноземних аналогів, що робить її використання значно вигіднішим для держави та бізнесу.

Створення української моделі ШІ є стратегічно важливим кроком в умовах інформаційної війни. Вона запобігає впливу зовнішніх маніпуляцій, дозволяючи обробляти конфіденційні дані всередині країни. Знеособлення даних користувачів та шифрування історій спілкування, яке вже застосовується в системі Дія.АІ, підкреслює пріоритет безпеки та конфіденційності.

Як пояснив керівник напряму ШІ Мінцифри Данило Цьвок в інтерв’ю для РБК-Україна, Україна має місію — увійти в трійку країн світу з розвитку та впровадження ШІ до 2030 року. Він зазначив: "Зараз ми переходимо від цифрової до агентивної держави, де AI-асистенти проактивно задовольняють потреби громадян і держави."

Щодо побоювань про скорочення робочих місць, Цьвок наголосив: "Жодну людину не звільнили. Навпаки, фахівці пройшли трансформацію." Він додав, що ШІ не замінює людей, а лише змінює їхню роль, дозволяючи фахівцям перекваліфіковуватися на тьюторів або менеджерів з навчання нейромереж.

Українська велика мовна модель обіцяє не тільки підвищити ефективність державного управління та забезпечити високий рівень кібербезпеки, а й створити унікальну технологічну екосистему, інтегровану в український контекст. Це відкриє нові можливості для інновацій, економічного зростання та зміцнення технологічного суверенітету країни на міжнародній арені.