Тисячі найманців РФ обманом кидають у пекло війни: шокуючі деталі Європарламенту
Історія починається з обіцянок: цивільне працевлаштування, грошова винагорода, спрощене громадянство, а для засуджених — амністія. Тисячі громадян з понад 36 країн Африки, а також з Азії та Куби, що належать до малозабезпечених верств населення, стають мішенню російських вербувальників. Ці пропозиції поширюються переважно через соціальні мережі, обіцяючи світле майбутнє, яке виявляється лише ілюзією.
Одним з таких завербованих був громадянин Кенії Френсіс Ндунгу Ндаруа. Його запевнили, що він працюватиме охоронцем у Росії, виконуючи такі послуги, як приготування їжі або водіння. Однак після прибуття до РФ реальність виявилася іншою. В іноземців відбирають паспорти, змушують підписувати контракти мовою, якої вони не розуміють, і відправляють на передову як «гарматне м’ясо» без будь-якої підготовки.
Депутати Європарламенту 12 березня ухвалили резолюцію «Про торгівлю людьми та серйозні порушення прав людини, пов’язані з вербуванням громадян, зокрема з Африки, для агресивної війни Росії в Україні», яка викриває ці злочинні схеми. Документ вказує на систематичне націлювання на людей з низьким рівнем доходу з фальшивими обіцянками працевлаштування або освіти.
Завербованих осіб спонукають до поїздки в Росію, де їх потім позбавляють документів, що посвідчують особу, і примусово мобілізують під тиском або погрозами. Після цього їх відправляють на найнебезпечніші завдання на лінії фронту, ставлячись до них як до «витратного матеріалу» і піддаючи расовому насильству та дискримінації. Сотні африканських жінок також були обманом залучені до роботи на заводах зі збирання безпілотників у Росії в небезпечних умовах.
Європарламент рішуче засуджує торгівлю людьми та примусове вербування до російської військової служби. Він закликає Росію надати інформацію про місцеперебування та стан Френсіса Ндунгу Ндаруа та повернути його на батьківщину. Цей випадок став яскравим прикладом крайньої жорстокості подібних практик.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на кінець 2025 року на боці Росії у війні проти України вже воювали понад 18 тисяч іноземців з близько 50 країн. Основними джерелами комплектування є держави пострадянського простору та країни Глобального Півдня, включаючи Білорусь, Таджикистан, Узбекистан, Кубу, Кенію та Китай. У грудні минулого року, за даними «Главкома», РФ залучила до війни найманців із 25 країн.
Проблема вербування іноземних найманців Росією для участі у війні проти України є одним з аспектів ширшої стратегії, спрямованої на підтримку загарбницьких дій. Ця практика дозволяє Росії поповнювати свої військові сили без значних втрат серед власного населення, використовуючи економічну вразливість громадян інших країн.
Європарламент неодноразово привертав увагу до порушень прав людини в Росії та її агресії проти України. Окрім заяв, США раніше повідомляли про тисячі найманців з Куби, які воюють на боці РФ, а Європол допоміг Україні та Молдові ідентифікувати понад 650 найманців російських ПВК. Ці факти підкреслюють масштабність проблеми та міжнародну занепокоєність щодо цих злочинних дій.
«Росія застосовує оманливі тактики та примус для вербування тисяч іноземних громадян із різних африканських держав, а також вербує осіб із Куби, Південної та Центральної Азії, щоб підтримувати свою жорстоку, неспровоковану, невиправдану, незаконну загарбницьку війну проти України», – йдеться в резолюції Європарламенту.
«Африканських завербованих змушують виконувати найнебезпечніші обов’язки на передовій, до них ставляться як до витратного матеріалу та піддають расовому насильству та дискримінації», – зазначають автори резолюції.
Історії тисяч обманутих найманців є не лише свідченням глибини російської агресії, але й закликом до світу звернути увагу на масштаби торгівлі людьми та захистити тих, хто стає жертвою таких маніпуляцій. Розуміння цих трагічних доль допомагає розкрити справжні наслідки війни для найвразливіших верств населення.

